Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О., Шведа Е.Ю., Чумаченко Т.А.,

розглянувши відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 КАС України в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Контрольно-ревізійного управління в Тернопільській області до Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Тернопільської обласної державної адміністрації, треті особи - Територіальне управління Тернопільської, Івано-Франківської, Чернівецької, Хмельницької, Вінницької та Рівненської областей, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Тернопільської області про стягнення коштів в сумі 19915,15 грн., за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Тернопільській області (далі - ДФІ в Тернопільській області) на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 5 травня 2010 року і ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року, -

У березні 2010 року ДФІ в Тернопільській області звернулось до суду з вказаним позовом, в якому просило стягнути з Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Тернопільської обласної державної адміністрації в дохід Державного бюджету кошти в сумі 19915,15 грн., внаслідок невиконання у повному обсязі пункту 4 вимоги № 19-04-13-15/1051 від 02.03.2009.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 5 травня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року, позов задоволено частково. Стягнуто з Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Тернопільської обласної державної адміністрації на користь Державного бюджету України кошти в сумі 1409,67 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ДФІ в Тернопільській області, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

У запереченні на касаційну скаргу Управління з питань цивільного захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації, посилюсь на законність судових рішень, просить залиши їх без змін.

З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що відповідно до п. 1.3.2.2 Плану контрольно-ревізійної роботи КРУ в Тернопільській області на І квартал 2009 року та на підставі направлень проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Тернопільській обласній державній адміністрації за період з 01.06.2005 по 31.12.2008, за результатом проведення якої складено акт № 04-20/4 від 23.02.2009 про виявлені порушення. Зафіксовано факт здійснення відповідачем незаконних видатків на суму 19915,15 коп., проведені у завершених періодах 2005-2008 років. При перевірці правильності здачі приміщень в оренду, повноти поступлення орендної плати ревізією встановлено, що згідно договорів оренди нежитлових приміщень станом на 01.01.2009 Управлінням передано в оренду 281,0 м2 тимчасово вільних приміщень, зокрема: Територіальному управлінню Тернопільської, Івано-Франківської, Чернівецької, Хмельницької, Вінницької та Рівненської областей Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - Територіальне управління) загальною площею 97,4 м2 згідно договору № 86 від 04.08.2004 та угоди від 04.07.2006, від 01.06.2007; Навчально-методичному центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Тернопільської області (далі - Навчальний центр) загальною площею 183,6 м2 (договір від 25.06.2008).Між Управлінням та орендарями укладено договори на відшкодування комунальних витрат: № 1/86 від 01.01.2006 з Територіальним управлінням на відшкодування витрат в розмірі 18.77 % вартості комунальних послуг понесених Управлінням; № 2 від 01.01.2004, № 1 від 01.10.2005, № 1 від 01.01.2006, № 1 від 01.01.2007, № 31 від 01.01.2008 з Навчальним центром на відшкодування витрат в розмірі 25 % вартості комунальних витрат, понесених управлінням. За період з 01.06.2005 по 31.12.2005 Управлінням не нараховано плату за спожиті комунальні послуги орендарю та відповідно не відшкодовано орендарем дані видатки Управлінню: за 2006 рік та 2007 рік, нарахування плати за спожиті комунальні послуги орендарю проводилось не в повній мірі, так як рахунки на оплату від організацій постачальників послуг за грудень 2006 року і 2007 рік надходили в Управління частково в січні 2007 року і 2008 року та в 2008 році нарахування оплати проводилось в більших розмірах в зв'язку із проведенням доплати за попередній рік. Вказане є порушенням пункту 11 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 (786-95-п) (далі Методики). Зазначене призвело до завищення касових і фактичних видатків загального фонду кошторису Управління по КЕКВ 1160 "Оплата комунальних послуг та енергоносіїв", що відображено у формі 2-1д "Звіт про виконання загального фонду кошторису установи"за 2005, 2006 та 2007 роки, на загальну суму 3693,59 грн., чим порушено пункт 1 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Згідно контрольних обмірів площ (акт контрольного обміру додаток 23), переданих Управлінням в оренду Навчальному центру, фактична площа, яку займає орендар протягом ревізійного періоду становить 35,38 % від загальної площі, тобто в ревізійному періоді Навчальним центром відшкодовано витрат на 10,38 % менше від фактично спожитих комунальних послуг та таким чином Управлінням оплачено комунальні витрати (за період з 01.06.2005 по 2008 рік включно), здійснені Навчальним центром на загальну суму 16221,56 грн., що є порушенням пункту 11 Методики та призвело до завищення касових і фактичних видатків загального фонду кошторису Управління по КЕКВ 1160 "Оплата комунальних послуг та енергоносіїв", що відображено у формі 2-1д "Звіт про виконання загального фонду кошторису установи" за 2005, 2006, 2007 та 2008 роки, на загальну суму 16221,56 грн., чим порушено пункт 1 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

На цій підставі ДФІ в Тернопільській області складено вимогу про усунення порушень, виявлених ревізією № 19-04-13-15/1051 від 02.03.2009, у пункті 4 якої від відповідача вимагалось перерахувати в дохід бюджету незаконні видатки, проведені у завершених бюджетних періодах 2005-2008 років, при їх відшкодуванні в сумі 26467,57 грн. Термін виконання вимоги встановлено до 27.03.2009. В зв'язку з тим, що відповідачем у встановлений термін не забезпечено виконання вказаного пункту вимоги в частині перерахування в дохід бюджету незаконних видатків, проведених на сплату комунальних витрат інших юридичних осіб на загальну суму 19915,15 грн., позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Частково задовольняючи позов в частині позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", у редакції на час спірних правовідносин (далі - Закон) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

У пункті 2 частини 1 статті 8 Закону зазначено, що Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Згідно свідоцтва про право власності від 15.09.2005 основна будівля, будівля гаража, основна будівля під літ. "А", будівля гаражів під літ "Б"та "Г", що знаходяться за адресою вул. Родини Барвінських, 10, належить державі в особі Верховної Ради України на праві державної власності, які перебувають в оперативному управлінні Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Тернопільської обласної державної адміністрації.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області укладено договори оренди, а саме: № 468 від 25.06.2008 з Навчальним центром щодо оренди приміщення в адміністративному будинку по вул. Родини Барвінських, 10, площею 183,6 м2, з Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг (в інтересах Територіального управління) Договір оренди № 86 від 04.08.2004, щодо оренди приміщення в адміністративному будинку по вул. Родини Барвінських, 10 площею 97,4 м2 до якого внесено зміни угодою від 04 липня 2006 р., а саме доповнено договір № 86 від 04.08.2004 пунктом 5.8 про обов'язок орендаря укласти з балансоутримувачем договір про відшкодування витрат баласоутримувача на отримання орендованого майна, надання комунальних послуг.

Згідно укладених відповідачем з Територіальним управлінням та Навчальним центром договорів на відшкодування комунальних витрат, а саме: договору № 1/86 від 01.01.2006, Територіальне управління зобов'язалось сплачувати (відшкодовувати) Управлінню вартість наданих послуг згідно поданих рахунків; договору № 1 від 01.10.2005, Навчальний центр зобов'язався сплачувати Управлінню 25 % від загальної суми комунальних платежів; договору № 1 від 01.10.2006, Навчальний центр зобов'язався сплачувати Управлінню 25 % від загальної суми комунальних платежів; договору № 1 від 01.01.2007, Навчальний центр зобов'язався сплачувати Управлінню 25 % від загальної суми комунальних платежів; договору № 1 від 01.01.2008, Навчальний центр зобов'язався сплачувати Управлінню 25 % від загальної суми комунальних платежів; договору № 1 від 01.01.2009, Навчальний центр зобов'язався сплачувати Управлінню 35,38 % згідно виставлених рахунків від загальної суми комунальних платежів, відповідно до орендованої площі; договору № 1 від 12.02.2009, Навчальний центр зобов'язався сплачувати Управлінню 35,38 % згідно виставлених рахунків від загальної суми комунальних платежів, відповідно до орендованої площі.

Відповідно до пункту 11 Методики витрати на утримання нерухомого майна, зданого в оренду одночасно кільком підприємствам, організаціям, і прибудинкової території, розподіляються між ними залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло - і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно розміру займаної підприємствами, організаціями загальної площі.

Відповідно до укладених між відповідачем та орендарями договорів у лише в договорі № 1 від 12.02.2009 визначено розмір відшкодування визначений відповідно до площі орендованого приміщення, а у всіх інших угодах за домовленістю сторін залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло - і водопостачання, каналізації.

Висновок про фактичне використання орендарем за період з червня 2005 року по грудень 2008 рік, більшої площі, ніж зазначено в угодах, зроблено на підставі акту № 1 контрольного обміру та обстеження площ, переданих в оренду Навчальному центру. Однак, контрольні обміри здійснювались на відповідність площ переданих по договору № 468 від 26.06.2008 станом на 23.01.2009, а не за період з червня 2005 року по грудень 2008 року (перевіряємий період).

Проте позивачем не доведено, що саме в період з 2005 року по грудень 2008 року орендарем використовувались приміщення, загальна площа яких становить 35,38 % від загальної (чи корисної) площі.

За змістом частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби, як того вимагає частина 2 статті 15 Закону, є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необґрунтованість частини позовних вимог.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій і доводи касаційної скарги його не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 5 травня 2010 року і ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.