Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 листопада 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Чернівецької області на вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 4 березня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 5 серпня 2008 року.

Вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 4 березня 2008 року засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1

судимого 17.11.1999 року за ст. 94 КК України (1960 р.)

на вісім років позбавлення волі, звільненого

24.07.2007 року по відбуттю покарання,

за ч. 2 ст. 185 КК України на два роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

Цим вироком засуджено також ОСОБА_2 та ОСОБА_3, щодо яких касаційного подання не внесено та касаційних скарг не надходило.

Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 5 серпня 2008 року вирок суду щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.

ОСОБА_1. визнано винним і засуджено за те, що він

11 серпня 2007 року в с. Будинець Чернівецької області разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 таємно викрали з території лісництва Сторожинецького державного лісогосподарського підприємства десять колод деревини загальною вартістю 1 065 гривень 21 копійка.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування вироку суду та ухвали апеляційної інстанції й направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі ОСОБА_1. внаслідок м'якості. Вважає рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання необґрунтованим, оскільки ОСОБА_1 раніше засуджувався за умисне вбивство, новий злочин вчинив на протязі місяця після звільнення з місць позбавлення волі, що свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1. у вчиненні злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю розглянутих у судовому засіданні й викладених у вироку доказів, і не заперечується у касаційному поданні.

За встановлених судом фактичних обставин справи дії ОСОБА_1. за

ч. 2 ст. 185 КК України кваліфіковано правильно, що також ніким не оспорюється.

Доводи, наведені в касаційному поданні щодо м'якості призначеного засудженому покарання та необґрунтованого застосування звільнення від покарання на підставі ст. 75 КК України, безпідставні.

Покарання засудженому ОСОБА_1 призначено відповідно вимог

ст. ст. 65- 67 КК України, з урахуванням усіх обставин, що впливають на його призначення. Ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, його щире каяття дало суду підстави прийняти рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.

Також суд зважив і на попередню судимість ОСОБА_1.

Ураховуючи викладене, колегія суддів знаходить, що призначене ОСОБА_1 покарання є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,

відмовити у задоволенні касаційного подання прокурора щодо ОСОБА_1.