Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 28 жовтня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Вінницької області на вирок Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 14 вересня 2007 року,

зазначеним вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України до обмеження волі на строк один рік.

На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України на засудженого покладено обов'язки періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Цим вироком засуджено також ОСОБА_2, рішення щодо якого не оскаржено.

У вчиненні даного злочину обвинувачувався ОСОБА_3, якого постановою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 14 вересня 2007 року звільнено від кримінальної відповідальності з передачею на поруки трудовому колективу.

В апеляційному порядку зазначена кримінальна справа не розглядалася.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, якого звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею на поруки, 03 червня 2007 року приблизно о 01-й годині, знаходячись на вулиці в с. Рівне Мурованокуриловецького району Вінницької області, під час сварки на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно наніс декілька ударів руками і ногами по тулубу потерпілого ОСОБА_4, внаслідок чого останньому було заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1, порушує питання про скасування вироку щодо нього та направлення справи на нове розслідування у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням кримінально-процесуального закону. Зокрема, вказує, що на час вчинення злочину ОСОБА_1 був неповнолітнім, а тому участь захисника як на досудовому слідстві, так і в суді, є обов'язковою, незалежно від того, чи досягла особа повноліття на час провадження у справі. Крім того, вказує, що судом було неправильно застосовано вимоги ч.3 ст. 61 КК України, відповідно до якої покарання у виді обмеження волі до неповнолітніх не застосовується.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в поданні доводи, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 КПК України у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 років, участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і при розгляді справи в суді є обов'язковою з моменту визнання даної особи підозрюваною чи пред'явлення їй обвинувачення. При цьому участь захисника в кримінальних справах щодо зазначених осіб є обов'язковою, незалежно від того, чи досягли вони повноліття на час провадження у справі.

Із наявних у справі матеріалів убачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто, на момент вчинення злочину (3 червня 2007 року) засуджений не досяг 18 років. Однак, під час проведення досудового слідства та розгляду справи в суді, слідчим та суддею відповідно було незаконно прийнято відмову ОСОБА_1 від захисника. Зазначене порушення вимог закону потягло за собою порушення його права на захист, що є безумовною підставою для скасування вироку.

Крім того, обираючи покарання ОСОБА_1 у виді обмеження волі, суд не взяв до уваги, що він на момент вчинення злочину був неповнолітнім, чим порушив вимоги ч.3 ст. 61 КК України, згідно з якими обмеження волі до таких осіб не може бути застосоване.

Під час нового розслідування справи необхідно усунути зазначені недоліки, всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи та з урахуванням зібраних доказів прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання першого заступника прокурора Вінницької області задовольнити.

Вирок Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 14 вересня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на нове розслідування.