У х в а л а

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     Колегія  суддів   Судової  палати  у   кримінальних   справах
Верховного Суду України у складі:

     головуючого

     Присяжнюк Т.I.,

     суддів

     Філатова В.М., Пошви Б.М.

     розглянула в судовому засіданні у м. Києві 23 січня 2007 року
кримінальну  справу  за  спільною  касаційною  скаргою  засуджених
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Токмацького районного суду Запорізької
області від 6 квітня 2005 року, яким засуджено:

     ОСОБА_1,   

     IНФОРМАЦIЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

     -  за ч. 1 ст. 364 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 1 рік  виправних
робіт з відрахуванням 20 % у дохід держави  з  позбавленням  права
обіймати керівні посади на підприємствах, установах,  організаціях
строком на 1 рік,

     - за ч. 1 ст. 366 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 1  рік  обмеження
волі   з   позбавленням   права   обіймати   керівні   посади   на
підприємствах, установах, організаціях строком на  2  роки,  а  на
підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         остаточно призначено 1  рік
обмеження волі з позбавленням права  обіймати  керівні  посади  на
підприємствах, установах, організаціях строком на 2 роки.

     Відповідно до ст.  49  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1  від
призначеного покарання звільнено у зв'язку із закінченням  строків
давності.

     ОСОБА_2,   

     IНФОРМАЦIЯ_2, громадянку України, раніше не судиму,

     -  за ч. 1 ст. 364 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 1 рік  виправних
робіт з відрахуванням 20 % у дохід держави  з  позбавленням  права
обіймати керівні посади на підприємствах, установах,  організаціях
строком на 1 рік,

     - за ч. 1 ст. 366 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 1  рік  обмеження
волі   з   позбавленням   права   обіймати   керівні   посади   на
підприємствах, установах, організаціях строком на  2  роки,  а  на
підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         остаточно призначено 1  рік
обмеження волі з позбавленням права  обіймати  керівні  посади  на
підприємствах, установах, організаціях строком на 2 роки.

     Відповідно до ст.  49  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_2  від
призначеного покарання звільнено у зв'язку із закінченням  строків
давності.

     Ухвалою апеляційного суду Запорізької області  від  13  липня
2005 року вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без зміни.

     За вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_2  визнано  винними  у  тому,  що
вони,  будучи  службовими  особами,  відповідно,  IНФОРМАЦIЯ_3  та
IНФОРМАЦIЯ_4 ТОВ "Стасіс ЛТД" у м. Гуляйполе Запорізької  області,
зловживаючи своїм службовим становищем, виготовили  та  затвердили
печаткою підприємства завідомо неправдиві офіційні документи - про
нарахування заробітної плати ОСОБА_2 у період  з  19  жовтня  1998
року по 18 квітня 2001 року, що стало  підставою  для  незаконного
надання субсидії на загальну суму 2 011 грн. 73 коп.

     У спільній касаційній скарзі  засуджені  ОСОБА_2  та  ОСОБА_1
просять судові рішення  скасувати, а провадження у справі закрити,
мотивуючи тим, що вказані судові рішення постановлені з порушенням
норм кримінально-процесуального законодавства,  зокрема  права  на
захист.

     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що  підстав  для
призначення спільної касаційної скарги до розгляду не вбачається.

     Винність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за  обставин,
викладених у вироку, доведена зібраними  у справі доказами, у тому
числі показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6,  а
також  даними  висновків  судово-хімічної  експертизи  та   іншими
матеріалами справи.

     Злочинні дії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 судом правильно кваліфіковані
за ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Що  стосується  покарання  ОСОБА_2  та   ОСОБА_1,   то   воно
призначене з урахуванням положень ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         та
в межах санкції статті закону, за яким їх визнано винними, а також
правильно звільнено від відбування покарання на підстав ст. 49  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Будь-яких істотних порушень  норм  кримінально-процесуального
законодавства,  які б тягнули за собою скасування  судових  рішень
по справі не встановлено.

     Підстав для призначення  справи  до  касаційного  розгляду  з
повідомленням  учасників  судового  розгляду  колегія  суддів   не
вбачає.

     Керуючись статтями 394-396 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів

                            УХВАЛИЛА:

     Відмовити в задоволенні спільної касаційної скарги засуджених
ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

                              СУДДI:

           Присяжнюк Т.I.    Філатов В.М.    Пошва Б.М.