головуючого - судді суддів Тракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ягодинської митниці Міндоходів на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 липня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Ягодинської митниці Міндоходів, Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

У липні 2011 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідачів. Просив визнати протиправними і скасувати наказ Державної митної служби України від 24 червня 2011 року № 1311-к та наказ Ягодинської митниці від 24 червня 2011 року № 453-к в частині звільнення ОСОБА_4 з посади старшого інспектора сектору оперативного реагування та проведення спеціальних заходів відділу митної варти Ягодинської митниці, зобов'язати відповідачів поновити його на раніше займаній посаді та зобов'язати Ягодинську митницю виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Посилався на те, що Присяги державного службовця не порушував, звільнення проведено з порушенням порядку. Крім того, його не ознайомили з актом службового розслідування.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано пункт 1 наказу Державної митної служби України від 24 червня 2011 року № 1311-к "По особовому складу Ягодинської митниці", пункти 1, 2, 5 наказу Ягодинської митниці від 24 червня 2011 року № 453-к "Про оголошення наказу Державної митної служби України України від 24 червня 2011 року 1311-к "По особовому складу Ягодинської митниці" в частині припинення з 24 червня 2011 року перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_4 Поновлено ОСОБА_4 на посаді старшого інспектора сектору оперативного реагування та проведення спеціальних заходів відділу митної варти Ягодинської митниці з 24 червня 2011 року та стягнуто з Ягодинської митниці Міндоходів на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 106763 грн. 40 коп. Постанову суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 2930 грн. 76 коп. звернуто до негайного виконання.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що наказом Державної митної служби України від 24 червня 2011 року № 1311-к за порушення Присяги державних службовців відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу" припинено перебування ОСОБА_4 на державній службі в митних органах України з 24 червня 2011 року.

Наказом Ягодинської митниці від 24 червня 2011 року № 453-к за порушення Присяги державних службовців припинено перебування позивача на державній службі в митних органах України відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу".

Зазначений наказ було прийнято на підставі акту службового розслідування від 16 червня 2011 року, в ході якого встановлено, що 15 травня 2011 року не отримавши план-завдання на проведення переогляду вантажу "гранули паливні" ОСОБА_4 здійснив спеціальний захід із застосуванням штампу "Переогляд". Фактично виконуючи обов'язки старшого наряду не довів завдання, порядок та способи їх виконання до підлеглих виконавців безпосередньо на місці проведення спеціального заходу, що призвело до незаконного переміщення через митний кордон України цигарок. А саме, позичем не дотримано вимоги п. 1, 10 ч. 2 ст. 11, п. 1 ст. 21, ст. 55 Митного кодексу України; п.п. 4.1.1, 4.6, 5.3 Положення про організацію та проведення підрозділами митної варти та організації боротьби з порушеннями митного законодавства митних органів України спеціальних заходів, а також спеціальних митних операцій з виявлення, попередження й припинення митних правопорушень, затвердженого наказом Державної митної служби України від 27 лютого 2009 року № 151; п. 3.7 Положення про відділ митної варти Ягодинської митниці, затвердженого наказом Ягодинської митниці від 11 листопада 2010 року № 657, п.п. 2.3, 2.14, 2.18 посадової інструкції старшого інспектора сектору оперативного реагування та проведення спеціальних заходів відділу митної варти Ягодинської митниці.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачами не доведено факт вчинення позивачем протиправного винного діяння, яке могло б свідчити про порушення ним Присяги державного службовця, зокрема, в наказі Державної митної служби України від 24 червня 2011 року № 1317-к не зазначено, які саме вчинки позивача є перешкодою для його перебування на службі в митних органах та відсутні посилання на конкретні порушення позивачем Закону України "Про державну службу" (3723-12) , рішення про припинення державної служби позивача в митних органах прийняте з порушенням процедури, передбаченої чинним законодавством, зокрема, позивача не ознайомлено з актом службового розслідування.

Порядок, умови проходження і припинення державної служби в митних органах встановлено Законом України "Про державну службу" (3723-12) та Дисциплінарним статутом митної служби України (далі - Дисциплінарний статут).

Правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України (254к/96-ВР) , Митним кодексом України (4495-17) , а в частині, що ним не регулюється, - Законом України "Про державну службу" (3723-12) . Тобто дисциплінарна відповідальність посадових осіб митної служби врегульована спеціальним законодавством, у тому числі й нормами Статуту. Норми Закону України "Про державну службу" (3723-12) можуть застосовуватися щодо посадових осіб митної служби у тій частині, що не врегульована спеціальним митним законодавством, у тому числі й нормами Статуту. Оскільки припинення державної служби на підставі п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу" є крайнім заходом відповідальності державного службовця за порушення службової дисципліни, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, то неможливість застосування до посадової особи митної служби України дисциплінарних стягнень аж до звільнення з митного органу має бути мотивовано. Розділом 4 Статуту визначено види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, чітко врегульована процедура їх застосування, завдяки чому забезпечується належний захист законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.

Передумовою звільнення є ретельне службове розслідування, порядок проведення якого регулюється Інструкцією про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затвердженою наказом Державної митної служби України від 13 серпня 2010 року № 918 (z0154-11) . При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення може бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення з митного органу, які є санкціями різних рівнів відповідальності й не можуть застосовуватися як альтернативні. Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 1 липня 2014 року (справа № 21-267а14).

За таких обставин, коли оскаржувані накази не містить фактів порушення присяги державного службовця, зокрема, що державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків, крім того, відповідачами не мотивовано неможливість застосування до позивача як посадової особи митної служби України дисциплінарних стягнень аж до звільнення з митного органу, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що оскаржувані накази відповідача про припинення перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_4 саме за порушення присяги державного службовця є протиправними, а тому підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.