У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
головуючого - судді
Паневіна В.О.,
суддів
Кліменко М.Р. і Глоса Л.Ф.,
прокурора
Матюшевої О.В.,
розглянувши в судовому засіданні 12 грудня 2006 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційною скаргою представника
цивільного відповідача ПБФ "Яніцький" ОСОБА_1 на вирок
Староміського районного суду м. Вінниці від 25 березня 2006 року
та ухвалу колегії судів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Вінницької області від 25 травня 2006 року щодо
ОСОБА_2,
в с т а н о в и л а:
цим вироком засуджено:
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_1,
раніше не судимого,
- за ч.2 ст.286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років позбавлення
волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком
на 2 роки.
На підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
його звільнено від
відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 3
роки з покладенням обов'язків, передбачених ч.1 п.п. 2, 3, 4 ст.76
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Постановлено стягнути на користь потерпілої ОСОБА_3:
- з ЗАТ Української Страхової Компанії "Княжа" на
відшкодування матеріальної шкоди - 1570 грн., на відшкодування
моральної шкоди - 2550 грн.;
- з ПБФ "Яніцький" на відшкодування моральної шкоди - 17450
грн.;
- із ОСОБА_2 - 2500 грн. витрат по наданню юридичної
допомоги та 238 грн. на відшкодування понесених судових витрат.
За вироком суду ОСОБА_2 засуджено за те, що він 29.09.2005
року близько 7 год. 45 хв., будучи в стані алкогольного сп'яніння,
керував автомобілем МАЗ-5551, що належав приватній
багатопрофільній фірмі (ПБФ) "Яніцький". Рухаючись зі швидкістю 50
км/год. по вул. Д.Нечая в напрямку вул. Островського в м .Вінниці,
порушив п. п. 2.9"а", 10.1, 11.13, 12.1 та вимоги дорожніх знаків
1.6, 3.29, 1.33 Правил дорожнього руху України, а саме, не
дотримав вимог дорожнього знаку "Обмеження максимальної швидкості
40 км/год.", не обрав безпечної швидкості руху, не врахував
дорожньої обстановки та при зміні напрямку руху не впорався з
керуванням, виїхав на тротуар, де здійснив наїзд на ОСОБА_3, яка в
результаті ДТП отримала тяжкі тілесні ушкодження.
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 25 травня
2006 року вирок Староміського районного суду м. Вінниці від 25
березня 2006 року щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.
У касаційній скарзі представник цивільного відповідача - ПБФ
"Яніцький" ОСОБА_1 стверджує, що суд при вирішенні цивільного
позову вийшов за межі позовних вимог та необгрунтовано постановив
стягнути з ПБФ "Яніцький" моральну шкоду на користь ОСОБА_3,
оскільки позов в цій частині до ПБФ "Яніцький" не заявлявся.
Окрім того, зазначає, що судом не було враховано відшкодування
потерпілій 1800 грн., про що суд не долучив до справи відповідних
документів. Також посилається на те, що, оскільки між ПБФ
"Яніцький" та ЗАТ УСК "Княжа" було укладено договір страхування
цивільно-правової відповідальності, то всі витрати по
відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди потерпілій ОСОБА_3
повинні стягуватись із ЗАТ УСК "Княжа". Просить судові рішення
щодо ОСОБА_2 змінити і відмовити ОСОБА_3 у стягненні коштів з ПБФ
"Яніцький" на її на користь.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про необхідність
часткового задоволення касаційної скарги та скасування судових
рішень в частині цивільного позову про стягнення моральної шкоди з
ПБФ "Яніцький", перевіривши матеріали кримінальної справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що
скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Доведеність винуватості та правильність кваліфікації дій
засудженого ОСОБА_2 за ч. 2 ст.286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
в
касаційному порядку не заперечуються.
Покарання ОСОБА_2 обрано відповідно до вимог ст. 65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
з урахуванням тяжкості вчиненого злочину,
даних про особу засудженого, обтяжуючої та пом'якшуючих покарання
обставин.
Правильність вирішення судом цивільного позову потерпілої
ОСОБА_3 у частині стягнення із ОСОБА_2 судових витрат не
оспорюється у касаційній скарзі.
Твердження представника цивільного відповідача ПБФ "Яніцький"
у касаційній скарзі про необхідність збільшення розміру коштів,
які суду належало стягнути з Української Страхової Компанії
"Княжа" на відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілій
ОСОБА_3, не можуть бути взятими до уваги при розгляді касаційної
скарги, оскільки цивільний відповідач в цій частині вийшов за межі
своїх повноважень, визначених ч.2 п. 6 ст. 384 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, за вимогами якої він вправі оскаржити судові рішення
лише у частині, що стосується заявленого до нього і вирішеного
судом позову.
У той же час цивільним відповідачем обгрунтовано порушується
питання у касаційній скарзі про неправильність рішення суду в
частині стягнення на користь ОСОБА_3 з ПБФ "Яніцький" коштів на
відшкодування моральної шкоди в сумі 17450 грн.
Приймаючи зазначене рішення, суд допустив порушення
цивільно-процесуального та кримінально-процесуального закону.
Як убачається з матеріалів справи, на досудовому слідстві
потерпіла ОСОБА_3 заявила цивільний позов, в якому просила
стягнути: з ПБФ "Яніцький" як власника джерела підвищеної
небезпеки 7919 грн. 76 коп. на відшкодування матеріальної шкоди; з
ОСОБА_2 - 200.000 грн. моральної шкоди; солідарно з ПБФ "Яніцький"
та ОСОБА_2 2.500 грн. витрат по наданню їй юридичної допомоги та
судові витрати. У судовому засіданні в якості співвідповідача для
відшкодування матеріальної і моральної шкоди просила притягнути
Українську Страхову Компанію "Княжа", і це клопотання було
задоволено.
ОСОБА_3 та її представник ні на досудовому слідстві, ні в
суді не заявляли позовних вимог про відшкодування моральної шкоди
до ПБФ "Яніцький". Зазначена фірма отримувала копію позовної заяви
тільки про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 7919 грн. 76
коп., яка з урахуванням частини раніше сплачених потерпілій
ОСОБА_2 і ПБФ "Яніцький" коштів була стягнута судом у сумі 1570
грн. з Української Страхової Компанії "Княжа".
За таких обставин суд, постановивши рішення про стягнення
17.450грн. із ПБФ "Яніцький" на відшкодування заподіяної
потерпілій моральної шкоди, вийшов за межі позовних вимог
потерпілої ОСОБА_3 та не вирішив заявлений нею позов в цій частині
до ОСОБА_2 і Української Страхової Компанії "Княжа".
Апеляційний суд не звернув уваги на зазначені порушення
цивільно-процесуального закону.
З огляду на вищевикладене, вирок Староміського районного суду
м.Вінниці від 25 березня 2006 року та ухвала апеляційного суду
Вінницької області від 25 травня 2006 року щодо ОСОБА_2 в частині
вирішення цивільного позову ОСОБА_3 про відшкодування заподіяної
їй моральної шкоди і стягнення 17.450 грн. із ПБФ "Яніцький" -
підлягають скасуванню, а справа в цій частині направленню на
новий розгляд в порядку цивільного судочинства.
Вимога у касаційній скарзі про зміну судових рішень в цій
частині з постановленням касаційним судом рішення про відмову у
стягненні з ПБФ "Яніцький" на користь ОСОБА_3 коштів на
відшкодування моральної шкоди не грунтується на законі, а тому не
підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів,
у х в а л и л а :
касаційну скаргу представника цивільного відповідача ПБФ
"Яніцький" - ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Староміського районного суду м. Вінниці від 25 березня
2006 року та ухвалу колегії судів судової палати у кримінальних
справах апеляційного суду Вінницької області від 25 травня 2006
року щодо ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_3
про відшкодування моральної шкоди і стягнення з ПБФ "Яніцький" на
користь ОСОБА_3 17.450 грн. моральної шкоди - скасувати, а справу
в цій частині направити на новий розгляд в порядку цивільного
судочинства.
У решті судові рішення залишити без зміни.
Судді:
Паневін В.О. Кліменко М.Р. Глос Л.Ф.