Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 серпня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи у суді апеляційної інстанції, на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2007 року щодо ОСОБА_1

Вироком Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2007 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, не судимого,

засуджено за ч.2 ст. 194 КК України на 4 роки позбавлення волі;

виправдано за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 194 КК України.

На підставі ст. 75 КК УкраїниОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 3 роки і покладено певні обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 6300 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено: ухвалено стягнути на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3. по 4000 грн. У решті вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1. засуджений за те, що 22 жовтня 2006 року близько 17 год. 30 хв., у стані алкогольного сп'яніння, біля будинку АДРЕСА_1 вчинив підпал скирти сіна вагою 2500 кг.,, яка знаходилась на відстані не більше 3 м. від приміщення автогаражу, завдавши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1500 грн.

Після цього ОСОБА_1. вчинив підпал ще двох скирт, які належали ОСОБА_2 і знаходилися на відстані не більше 8 м. від житлового будинку та інших господарських будівель, вагою 4500 кг. загальною вартістю 4800 грн.

ОСОБА_1. виправданий у вчиненні замаху на умисне знищення майна ОСОБА_3. в особливо великих розмірах шляхом підпалу його домоволодіння вартістю 13167 грн.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу щодо ОСОБА_1 на новий апеляційний розгляд. Посилається на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, зокрема, на порушення вимог ч.2 ст. 358 КПК України щодо обов'язкової участі засудженого в судовому засіданні апеляційного суду. Вказує на невідповідність ухвали вимогам ст. 377 КПК України. Вважає, що при винесенні ухвали апеляційний суд не взяв до уваги доводи апеляції прокурора щодо неправильного застосування кримінального закону, невідповідності призначеного засудженому покарання.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., пояснення прокурора Саленка І.В., який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, був оскаржений вирок щодо ОСОБА_1. В апеляції порушувалося питання про зміну вироку у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Крім того, прокурор подав доповнення до своєї апеляції з проханням скасувати вирок з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону - невідповідність вироку вимогам ст. 334 КПК України, та невідповідністю призначеного покарання внаслідок м'якості. Між тим, згідно з ч.2 ст. 355 КПК України внесення до апеляції змін, які тягнуть за собою погіршення становища засудженого, за межами строків на апеляційне оскарження не допускається

Тому апеляційному суду необхідно було вирішити питання про можливість прийняття доповнення до апеляції прокурора до розгляду.

При цьому, як видно зі змісту ухвали апеляційного суду, він прийняв ці доповнення до розгляду, однак, в порушення вимог ст. 377 КПК України, не зазначив підстав, через які апеляцію в цій частині визнано необгрунтованою. Зокрема, як убачається з тексту апеляції, прокурор вважав, що вирок у частині виправдання ОСОБА_1 за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 194 КК України не відповідає вимогам ст. 334 КПК України, однак апеляційний суд не тільки не відповів на ці доводи прокурора, а й взагалі не зазначив в ухвалі, що ОСОБА_1 був виправданий. Крім того, викладаючи зміст вироку в частині засудження ОСОБА_1 за ч.2 ст. 194 КК України, апеляційний суд не описав обвинувачення, визнаного судом доведеним, у повному обсязі.

Крім того, оскільки апеляційний суд розглянув справу за апеляцією, в якій порушувалося питання про погіршення становища засудженого, то, відповідно до вимог ч.4 ст. 354 КПК України, ОСОБА_1 необхідно було обов'язково викликати до суду апеляційної інстанції. Даних про такий виклик у кримінальній справі немає. Зі змісту ухвали видно, що останній був відсутній під час розгляду справи апеляційним судом.

Таким чином, у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону на підставі ч.1 ст. 398 КК України ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого апеляційному суду необхідно усунути наведені вище недоліки.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України колегія суддів,

касаційне подання прокурора задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд в той же апеляційний суд в іншому складі суду.