Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот"

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2014 року

у справі № 812/2061/14

за позовом приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот"

до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Новоайдарського районного управління юстиції Луганської області Тасбулатової Валерії Аманбайївни

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

В березні 2014 року приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" (далі по тексту ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот") звернулось до суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Новоайдарського районного управління юстиції Луганської області Тасбулатової Валерії Аманбайївни (далі по тексту Державний реєстратор), яким просило визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації права власності № 9025478 від 13.12.2013, зобов'язати провести державну реєстрацію права власності ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" на об'єкт нерухомого майна - Протиерозійний пруд, розташований за адресою: Луганська область, Новоайдарський район, с. Чабанівка, кадастровий номер земельної ділянки 4423188000:15:004:0021 та видати свідоцтво про право власності.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року у справі № 812/2061/14, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2014 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

При ухваленні рішень суди першої та апеляційної інстанцій виходили з недоведеності позивачем своїх вимог, оскільки оскаржене рішення Державного реєстратора про відмову у державній реєстрації права власності прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу та, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить вищевказані ухвали скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.12.2013 ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" звернулось до Реєстраційної служби Новоайдарського районного управління юстиції Луганської області із заявою про проведення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна "Протиерозійний пруд".

До вказаної заяви позивач надав наступні документи: заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; наказ про участь Фонду державного майна України у Закритому акціонерному товаристві "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" від 19.11.2004 № 2538; наказ про участь Фонду державного майна України у Закритому акціонерному товаристві "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", від 24.12.2004 № 2936; акт передачі державного майна - цілісного майнового комплексу хімічних виробництв Сєвєродонецького державного підприємства "Об'єднання Азот" до статутного фонду ЗАТ "Сєвєродонецьке Об'єднання Азот", № б/н від 23.12.2004 з додатком; копію статуту ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", від 12.04.2011; технічний паспорт б/н від 13.04.2007; рішення Чабанівської сільської ради Новоайдарського району Луганської області № 14 від 21.03.2007; супровідний лист № 23ГИБ-7/2168 від 02.12.2013; договір оренди землі № 442310004000535 від 25.01.2012; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємств, серія АВ № 204768 від 02.12.2013; довідку з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) серія АБ № 480685 від 13.06.2012.

Рішенням Державного реєстратора № 9025478 від 13.12.2013 позивачу відмовлено у проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень у зв'язку з тим, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме: згідно Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703 (703-2011-п) (далі по тексту Порядок), Державна реєстрація права власності на нерухоме майно з видачею свідоцтва про право власності на таке майно за новим правонабувачем проводиться за наявності державної реєстрації права власності на таке майно за попереднім право набувачем; в акті приймання-передачі нерухомого майна від 23.12.2004 року вказана адреса майна: Пивоварова, 5 а в рішенні Чабанівської сільської ради Новоайдарського району Луганської області від 23.03.2007 № 14 вказана неповна адреса, а саме: Луганська область, Новоайдарський район, Чабанівська сільська рада. Також в рішенні від 21.03.2007 року № 14 є виправлення, що суперечить нормам ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Крім того, не подано документу, що підтверджує право власності.

Як визначено п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-1V від 01.07.2004, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Відповідно до п. 12 Порядку, під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно до п. 26 Порядку, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Згідно з п. 44 Порядку, державна реєстрація права власності на нерухоме майно з видачею свідоцтва про право власності на таке майно за новим правонабувачем проводиться за наявності державної реєстрації права власності на таке майно за попереднім правонабувачем, крім проведення державної реєстрації права власності на новозбудоване нерухоме майно.

Згідно до п. 16 Порядку, за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено вичерпний перелік підстав, коли у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Аналізуючи наведені вище норми, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди попередніх інстанції правомірно встановили законність оскарженого рішення Державного реєстратора про відмову у державній реєстрації права власності, виходячи з наступного.

Згідно акту передачі державного майна - цілісного майнового комплексу хімічних виробництв Сєвєродонецького державного виробничого підприємства "Об'єднання Азот" при санації Сєвєродонецького державного виробничого підприємства "Об'єднання Азот" новоствореному підприємству ЗАТ "Сєвєродонецьке Об'єднання Азот" до статутного фонду було передано цілісний майновий комплекс хімічних виробництв який складається із 802 різних об'єктів, які розташовані за адресами: вул. Півоварова,5; с.Новопетрівка, Бердянського району, Запорізької області, та місто Київ, вул. Малая Житомирськая, 18/10.

В касаційній скарзі позивач наголошує, що за вказаним вище актом йому було передано протиерозійний пруд з будівлями та спорудами. З цим колегія суддів не може погодитись, оскільки такого об'єкту як "Протиерозійний пруд (з будівлями та спорудами)", який розташований за адресою Луганська область, Новоайдарський район, Чабанівська сільська рада у переліку переданих об'єктів не значиться.

Стосовно посилання в касаційній скарзі на рішення Чабанівської сільської ради Новоайдарського району Луганської області №14 від 21.03.2007 "Про надання поштової адреси" Вищий адміністративний суд України зазначає наступне.

Рішенням Чабанівської сільської ради Новоайдарського району Луганської області № 14 від 21.03.2007 була присвоєна адреса будівлям ЗАТ "АЗОТ", які розташовані на території Чабанівської сільської ради, за межами населеного пункту, але не зазначено, які саме будівлі там розташовані.

Тому Державний реєстратор обґрунтовано вказав в своєму рішенні № 9025478 від 13.12.2013 року про наявність неповної адреси об'єкту реєстрації.

Крім того, судова колегія звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не приймаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст.

Як встановлено судами в процесі розгляду справи, в рішенні Чабанівської сільської ради Новоайдарського району Луганської області № 14 від 21.03.2007 наявне виправлення в даті його прийняття, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 17 вказаного вище закону.

Доводами касаційної скарги вищевикладене не спростовано.

Оскільки ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" для проведення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна не було надано необхідний пакет документів, передбачених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, які оформлені належним чином, то Державний реєстратор прийняв мотивоване та правомірне рішення про відмову у державній реєстрації права власності.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій прийняли законні та обґрунтовані рішення.

Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових ухвалах, вони ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2014 року у справі № 812/2061/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.