У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Коновалова В.М.,
суддів за участю прокурора
Скотаря А.М., Кривенди О.В., Морозової С.Ю.,
розглянувши в судовому засіданні в м.Києві 16 листопада 2006
року кримінальну справу за касаційним поданням заступника
Генерального прокурора України на постановлене судове рішення щодо
засудженого ОСОБА_1,
в с т а н о в и л а:
Вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області
від 26 жовтня 2005 року засуджено
ОСОБА_1,раніше не судимого,
-за ч.2 ст.307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років позбавлення
волі із конфіскацією 1/2 частини майна, яке є його особистою
власністю;
-за ч.1 ст.309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік обмеження
волі, а в силу ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю злочинів
на 5 років позбавлення волі із конфіскацією 1/2 частини майна, яке
є його особистою власністю.
На підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 звільнено
від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2
роки та на нього покладено обов"язки, передбачені ст.76 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
В апеляційному порядку справа не розглядалась.
За наведених у вироку обставин ОСОБА_1 засуджено за те, що
він 15 серпня 2005 року об 21 год. у невстановленої особи придбав
з метою збуту наркотичний засіб-канабіс, у цей же день знаходячись
біля Бердянського військкомату, що на АДРЕСА_1, в ході оперативної
закупки незаконно збув за 30 грн. 5 гр. канабісу ОСОБА_2 і був
затриманий на перехресті вул.Червоної та пр-ту Леніна. При
затриманні у ОСОБА_1 було вилучено 8,1 гр. наркотичного засобу,
які він зберігав без мети збуту.
У касаційному поданні прокурор не оспорюючи доведеність вини
ОСОБА_1 зазначає, що суд безпідставно перекваліфікував дії
останнього з ч.2 на ч.1 ст.309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
виключивши
кваліфікуючу ознаку вчинення злочину особою, яка раніше вчинила
злочин, передбачений ст.307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
. Крім того,
звільняючи ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням суд
застосував додаткове покарання у виді конфіскації майна, що є
неприпустимим. За змістом подання у зв"язку із неправильним
застосуванням судом кримінального закону і м"якістю призначеного
ОСОБА_1 покарання, прокурор просить скасувати вирок, а справу
направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне
подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає
задоволенню.
Висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначених
дій суд у вироку обгрунтував дослідженими у судовому засіданні в
порядку ст.299 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
доказами і що, по суті, у
касаційному поданні не оспорюється.
Однак, перекваліфіковуючи дії ОСОБА_1 з ч.2 ст.309 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на ч.1 ст.309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і виключивши
кваліфікуючу ознаку вчинення злочину особою, яка раніше вчинила
злочин, передбачений ст.307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, суд
припустився помилки.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 придбав особливо
небезпечний наркотичний засіб-канабіс у невстановленої особи і
зберігав його при собі з метою збуту та для власного вживання.
Після збуту особливо небезпечного наркотичного засобу-канабісу
вагою 5 гр. ОСОБА_2, решту вагою 8,1 гр. він зберігав для власного
вживання.
Тобто, вчинивши злочин, передбачений ст.307 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
збувши ОСОБА_2 особливо небезпечний наркотичний засіб,
ОСОБА_1 залишки зберігав для власного вживання і його дії
підпадають під кваліфікацію ч.2 ст.309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за
кваліфікуючою ознакою незаконне придбання і зберігання
наркотичного засобу без мети збуту, вчинене особою, яка раніше
вчинила злочин, передбачений ст.307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Що стосується призначення додаткового покарання ОСОБА_1, суд
теж припустився помилки.
Відповідно до роз"яснень, що містяться у п.19 Постанови
Пленуму Верховного Суду України № 7 ( v0007700-03 ) (v0007700-03)
від 24 жовтня
2003 року "Про практику призначення судами кримінального
покарання", конфіскація майна як додаткове покарання не може бути
призначена при звільненні особи від відбування покарання з
випробуванням.
На підставі наведеного, вирок щодо ОСОБА_1 підлягає
скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд для
постановлення рішення, яке б відповідало вимогам закону, а в
частині призначення ОСОБА_1 покарання суду необхідно, в залежності
від встановленого, врахувати ступінь тяжкості вчиненого ним
злочину, дані про його особу та призначити покарання відповідно до
вимог ст.65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.394-396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання заступника прокурора Генеральної
прокуратури України задовольнити.
Вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області
від 26 жовтня 2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити
на новий судовий розгляд.
Судді:
Коновалов В.М. Скотарь А.М. Кривенда О.В.