У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
Головуючого
Паневіна В.О.,
суддів
Клименко М.Р. і Косарєва В.I.,
за участю прокурора
Микитенка О.П.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 31 жовтня 2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1
на вирок Апеляційного суду Хмельницької області від 20 липня 2006
року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької
області від 16 травня 2006 року
ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_1 народження, уродженця та жителя міста
Хмельницького, раніше не судимого, -
було засуджено за ст. 307 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
з
застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на п'ять років
позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_2 було звільнено від відбування покарання з випробуванням з
іспитовим строком три роки.
За вироком місцевого суду ОСОБА_2 визнано винним і засуджено
за те, що він у невстановлений час та за невстановлених обставин
незаконно придбав і зберігав з метою збуту наркотичні засоби, а
12 січня 2006 року за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1
збув наркотичний засіб - канабіс в кількості 3,6 г особі під
вигаданим прізвищем ОСОБА_3, яка брала участь у контрольній
закупці наркотиків у порядку проведення оперативно-розшукових
заходів, проведених працівниками міліції. Продовжуючи свою
злочинну діяльність, ОСОБА_2 1 лютого 2006 року близько 11-ї
години за місцем свого проживання повторно збув наркотичний
засіб - канабіс в кількості 2,35 г особі під вигаданим прізвищем
ОСОБА_4, яка брала участь у контрольній закупці наркотиків у
порядку проведення оперативно-розшукових заходів, проведених
працівниками міліції.
20 лютого 2006 року близько 9-ї години він за місцем свого
проживання знову збув наркотичний засіб - канабіс в кількості 5,1
г особі під вигаданим прізвищем ОСОБА_5, яка брала участь у
контрольній закупці наркотиків у порядку проведення
оперативно-розшукових заходів, проведених працівниками міліції.
Крім того, 20 лютого 2006 року в квартирі АДРЕСА_1 за місцем
проживання ОСОБА_2 під час проведення обшуку було виявлено та
вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс в
кількості 20, 83 г, який він незаконно зберігав з метою збуту.
Апеляційний суд Хмельницької області, розглядаючи справу в
апеляційному порядку за апеляцією прокурора, скасував вирок
Хмельницького міськрайонного суду щодо ОСОБА_2 в частині
призначеного покарання і постановив свій вирок від 20 липня 2006
року, яким ОСОБА_2 за ст. 307 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
призначив покарання у виді п'яти років позбавлення волі з
конфіскацією всього належного йому майна.
На вирок апеляційного суду захисником ОСОБА_1 подано
касаційну скаргу, в якій порушено питання про скасування цього
вироку та звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з
випробуванням й незастосування до нього додаткового покарання -
конфіскації майна. Захисник посилається на те, що місцевий суд
прийняв правильне рішення про звільнення ОСОБА_2 від відбування
покарання, але апеляційний суд без достатніх на те підстав
скасував вирок і незаконно засудив ОСОБА_2 до покарання, що
належить відбувати реально.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора
Микитенка О.П. про залишення вироку апеляційного суду як законного
і обгрунтованого без зміни, перевіривши матеріали кримінальної
справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів
вважає, що вона задоволенню не підлягає.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні
злочину та про кваліфікацію його дій за ст. 307 ч. 2 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
є правильним і по суті в скарзі не заперечується.
Що стосується міри покарання, то вона визначена апеляційним
судом з урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпечності
вчиненого злочину, даних про особу ОСОБА_2 та всіх обставин
справи, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність. У
даному випадку обрана апеляційним судом міра покарання є
необхідною і достатньою для виправлення засудженого та
попередження нових злочинів. Апеляційний суд у вироку навів
переконливі мотиви скасування вироку місцевого суду в частині
призначення покарання, з такими мотивами погоджується і колегія
суддів касаційного суду. Отже, підстав для скасування або зміни
вироку апеляційного суду щодо ОСОБА_2 не вбачається.
Тому доводи касаційної скарги про невиправдану суворість
покарання, обраного засудженому, є необгрунтованими.
Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів, -
У Х В А Л И Л А:
касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення,
а вирок Апеляційного суду Хмельницької області від 20 липня 2006
року щодо ОСОБА_2 - без зміни.
Судді:
Паневін В.О. Кліменко М.Р. Косарєв В.I.
З оригіналом згідно:
Суддя Верховного Суду України Паневін В.О.