У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Короткевича М.Є.,
суддів
Пошви Б.М. і Нікітіна Ю.I.,
за участю прокурора захисника
ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянула в судовому засіданні в місті Києві 31 жовтня 2006
року за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області
кримінальну справу щодо ОСОБА_3.
Вироком Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 15
лютого 2005 року
ОСОБА_3, громадянина України, судимого
2 квітня 1997 р. Ясиноватським
міським судом Донецької області
за ч. 3 ст. 142 КК України 1960 ( 2001-05 ) (2001-05)
р.
на 6 років позбавлення волі, -
засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки
позбавлення волі, за ст. 15,ч. 2 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, а
на підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
остаточно призначено 5
років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_3 звільнено
від призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки з
покладенням обов'язку повідомляти органами кримінально-виконавчої
служби про зміну міста проживання відповідно до вимог ст. 76 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
ОСОБА_3 засуджено за те, що він 20, 27 і 31 серпня 2004 року
в м. Макіївка Донецької області відкрито заволодів майном
(золотими виробами) потерпілих ОСОБА_4 на суму 1320 грн., ОСОБА_5.
на суму 750 грн., ОСОБА_7. на суму 1480 грн. і намагався
заволодіти майном ОСОБА_6, але не довів свій злочинний намір до
кінця внаслідок активного опору потерпілої.
У касаційному поданні прокурора поставлено питання про
скасування вироку щодо ОСОБА_3 у зв'язку з невідповідністю
призначеного йому покарання тяжкості вчинених злочинів та його
особі внаслідок м'якості.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, захисника
засудженого, який просив касаційне подання залишити без
задоволення, прокурора, яка підтримала касаційне подання,
перевіривши матеріали справи та доводи касаційного подання,
колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
при призначенні
покарання суд має врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину,
особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд же, визнавши ОСОБА_3 винним у вчиненні чотирьох епізодів
грабежу, тобто у вчиненні тяжких злочинів, при призначенні йому
покарання фактично не врахував ступеня тяжкості ним скоєного.
Судом також не було взято до уваги, що ОСОБА_3 раніше
засуджувався за розбійний напад і відбував покарання у місцях
позбавлення волі, що свідчить про його небажання встати на шлях
виправлення.
Крім того, суд у вироку при прийнятті рішення про звільнення
ОСОБА_3 від відбування покарання не навів переконливих мотивів
можливості застосування ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і не
обгрунтував свого висновку про можливість його виправлення без
відбування покарання.
Тому зазначений вирок підлягає скасуванню, а справа
направленню на новий судовий розгляд, під час якого серед іншого
належить врахувати вищенаведене і перевірити усі доводи, на які
посилається прокурор у касаційному поданні. Якщо при новому
судовому розгляді справи суд дійде висновку про доведеність
винності ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, то
покарання йому має бути призначеним з дотриманням вимог ст.65 КК.
Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційне подання прокурора задовольнити.
Вирок Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 15
лютого 2005 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на
новий судовий розгляд у той же суд.
С у д д і :
Короткевич М.Є. Пошва Б.М. Нікітін Ю.I.