розглянувши в судовому засіданні 10 жовтня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. та захисника ОСОБА_2. на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 7 лютого 2005 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 28 листопада 2005 року,

в с т а н о в и л а:

цим вироком

IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,

раніше судимого;

12 серпня 2003 року Оболонським районним судом

м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 3 роки,

засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України (2341-14) шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, остаточне покарання визначено у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Зазначеним вироком засуджено ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. касаційних скарг та подань щодо яких не надходило.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 28 листопада 2005 року зазначений вирок залишено без зміни.

Як визнав суд, 11 березня 2004 року близько 14 год., ОСОБА_1., перебуваючи біля буд. № АДРЕСА_1 в м. Києві, повторно за попередньою змовою з групою осіб з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 придбав наркотичний засіб - опій ацитильований, частину якого вжив за вище вказаною адресою, іншу - зберігав без мети збуту. Цього ж дня наркотичний засіб у нього було вилучено працівниками міліції, вагою сухого залишку 0,1081 гр.

У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судом кримінально-процесуального закону, зазначає, що до нього застосовувались недозволені методи ведення слідства, вважає, що в його діях відсутній склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 309 КК України (2341-14) .

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2. просить судові рішення щодо засудженого ОСОБА_1 скасувати, справу закрити на підставі п. 2 ст. 6 КПК України (1001-05) за відсутністю в його діях складу злочину. Зазначає про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, зокрема, що в основу вироку суд поклав показання працівників міліції ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., які є зацікавленими особами, а інші докази здобуті з істотним порушенням норм кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення, виходячи з такого.

Як убачається із показань засудженого ОСОБА_3, 11 березня 2004 року він, разом з ОСОБА_1, ОСОБА_4 і Зав'яловою, перебуваючи в квартирі останньої, вирішили придбати наркотичний засіб для власного вживання. В аптеці вони придбали 5 шприців одноразового використання, а через ОСОБА_5 - наркотичний засіб. Усі засудженні, в тому числі і ОСОБА_1, піднялися на 9 поверх будинку, де вжили наркотичний засіб, а коли вийшли на вулицю, то були затриманні працівниками міліції (т. 6 а.с.13-15, 23-25).

Дані показання засудженого ОСОБА_3 підтвердив засуджений ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_10.(т. 6, а.с. 92-94, т. 2 а.с. 250).

Засуджений ОСОБА_5 також підтвердив, що 11 березня 2004 року ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1 і ОСОБА_10 попросили придбати 10 куб. наркотичного засобу - ацитильованого опію за 200 грн., який він придбав у буд. № АДРЕСА_1 у м. Києві. ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1 і Зав'ялова, відібрали собі у шприци опій в кількості по 2 мл. кожний і вжили ( т. 2 а.с. 245, т. 6 а.с. 162-163, 171-172).

Iз показань свідків ОСОБА_11., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_12. убачається, що вони є працівниками ВБНОН Дарницького РУГУ МВС України в м. Києві і 11 березня 2004 року затримали Деречу, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_5 і Зав'ялову та в присутності понятих у ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_1 вилучили шприци з наркотичною речовиною.

Твердження засудженого та його захисника про застосовування до засудженого недозволенних методів ведення слідства і про фальсифікацію доказів у справі, є безпідставними.

Згідно даних довідки від 25 листопада 2005 року виданої СIЗО № 13 м. Києва, вбачається, що при поміщенні в СIЗО ОСОБА_1 було оглянуто лікарем і будь-яких тілесних ушкоджень, які б свідчили про застосування до нього недозволених методів ведення слідства, як про це твердять у скарзі засуджений та його захисник, не виявлено (т. 8 а.с. 33).

Ці та інші зібрані по справі докази давали суду підстави дійти обгрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1. у вчиненні ним інкримінованого злочину.

Рішення суду в частині призначеного засудженому покарання мотивовано відповідно до вимог ст. 65 КК України (2341-14) і є правильним, оскільки судом ураховано ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого, який раніше притягався до кримінальної відповідальності, а також усі обставини справи, в тому числі й ті, на які є посилання у касаційних скаргах.

Iстотних порушень органами досудового слідства чи судом норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.

З урахуванням наведеного колегія судів не знаходить підстав для для задоволення касаційних скарг.

Керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України