Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Присяжнюк Т.I.,

суддів

Косарєва В.I. і Школярова В.Ф.,

за участю прокурора

Пересунька С.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 6 травня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Автономної Республіки Крим на вирок Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 16 липня 2007 року, яким

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

громадянина України,

раніше не судимого,

засуджено

- за ч.2 ст.307 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

- за ч.1 ст.317 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі, а за сукупністю злочинів на підставі ст.70 КК України (2341-14) остаточно визначено покарання 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст.75 КК України (2341-14) ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки та покладено на нього певні обов'язки відповідно до ст.76 КК України (2341-14) .

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він в кінці вересня 2006 року, знаходячись в АДРЕСА_1, незаконно зірвав кущ дикоростучої коноплі, з якої кустарним способом виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (маріхуану), загальною вагою 10.52 г, який зберігав за місцем свого проживання до 15.05.2007р. з метою збуту.

В середині квітня 2007 рокуОСОБА_1, знаходячись на АДРЕСА_1, незаконно збув частину зазначеного особливо небезпечного наркотичного засобу ОСОБА_2та ОСОБА_3, та надав останнім приміщення кухні для вживання наркотичних засобів.

У касаційному поданні заступник прокурора Автономної Республіки Крим просить вирок щодо ОСОБА_1 змінити у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Посилається на те, що суд в порушення вимог ст.77 КК України (2341-14) і роз'яснень, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003р., призначив засудженому додаткове покарання у виді конфіскації майна при звільненні від покарання з випробуванням.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню, а вирок зміні з таких підстав.

Доведеність вини і правильність кваліфікації дій засудженого у поданні не оспорюються.

Рішення про застосування до засудженого ст.ст.75,76 КК України (2341-14) у поданні не заперечується.

Разом з тим, суд в порушення ст. 77 КК України (2341-14) при звільненні засудженого від покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України (2341-14) залишив ОСОБА_1 додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Суд зазначив, що засуджений звільняється від основного покарання, тобто залишив додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке при застосуванні ст.75 КК України (2341-14) не може бути призначене.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вирок у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону підлягає зміні шляхом виключення із нього вказівки суду про застосування до засудженого конфіскації майна.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційне подання заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.

Вирок Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 16 липня 2007 року щодоОСОБА_1 змінити.

Виключити із вироку вказівку суду про застосування доОСОБА_1 додаткового покарання у виді конфіскації майна.