розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 серпня 2006 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду м. Києва від 17 травня 2006 року.

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 6 лютого 2006 року.

27 листопада 1984 року народження,

який проживав за адресою: Київська область,

Київо-Святошинський район, АДРЕСА_1,

раніше не судимий,

- засуджений за ст. 187 ч. 2 КК України (2341-14) із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) на 6 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна.

30 жовтня 1986 року народження,

який проживав за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2,

раніше не судимий,

21 квітня 1982 року народження,

який проживав за адресою: Кіровоградська область,

м. Олександрія, АДРЕСА_3,

раніше не судимий,

Вироком апеляційного суду м. Києва від 17 травня 2006 року апеляція засудженого ОСОБА_3 залишена без задоволення, а апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задоволена.

Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 06 лютого 2006 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у частині призначення покарання - скасовано.

Призначено покарання:

- ОСОБА_1 за ст. 187 ч. 2 КК України (2341-14) сім років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна;

- ОСОБА_2 за ст. 187 ч. 2 КК України (2341-14) сім років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна;

- ОСОБА_3 за ст. 187 ч. 2 КК України (2341-14) сім років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна.

В решті вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 визнані винними в скоєнні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, що було небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, за таких обставин.

30 червня 2005 року приблизно о 3-й годині ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, знаходячись на території Ботанічного саду, який розташований по вулиці Льва Толстого,16-18 в м. Києві, за попередньою змовою між собою вчинили напад на ОСОБА_4 та заволоділи його майном на суму 455 грн., при цьому ОСОБА_3 та ОСОБА_1 наносили потерпілому удари по голові, а ОСОБА_3 схопивши ОСОБА_4 за шию почав здушувати, одночасно ОСОБА_1 погрожував ножем. Після цього ОСОБА_3 та ОСОБА_1 нанесли потерпілому приблизно 5 - 6 ударів в обличчя та спину.

В касаційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_2 за змістом скарги не оспорюючи обгрунтованості засудження і кваліфікації його дій просить пом'якшити призначене апеляційним судом покарання мотивуючи тим, що суд не врахував всі пом'якшуючі покарання обставини;

- засуджений ОСОБА_1 також не оспорюючи обгрунтованості засудження за розбійний напад просить пом'якшити призначене апеляційним судом покарання.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка вважала за необхідне вирок апеляційного суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають до задоволення.

Висновки суду щодо винності ОСОБА_3, ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який вони засуджені, відповідають фактичним обставинам і підтверджені доказами, зібраними та дослідженими в судовому засіданні в передбаченому законом порядку, що не оспорюється і в скаргах.

Потерпілий ОСОБА_4 підтвердив суду, що 30 червня 2005 року знаходився у парку біля університету ім. Т. Шевченка, де на нього напали раніше незнайомі ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, останній наніс йому удар, а ОСОБА_3 схопив за шию та почав сильно здушувати. Він почав кричати, тоді ОСОБА_1 приставив до шиї ножа і наказав мовчати, погрожуючи, що вони його заріжуть. Продовжуючи бити і здушувати шию, його обшукали та забрали гаманець з грошима в сумі 30 грн. та годинник "Cardy". За захистом він звернувся до працівників міліції. Пізніше проїжджаючи з ними на автомобілі по вулиці Саксаганського він впізнав двох нападників, які були затримані.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили суду, що працюючи міліціонерами ВДСО Печерського району м. Києва патрулювали в м. Києві. 30 червня 2005 року на вулиці Льва Толстого до них підбіг чоловік, який пояснив, що на нього в парку напали троє осіб, які забрали гаманець та годинник. Після цього по вулиці Саксаганського ними були затримані двоє підозрюваних ОСОБА_2 та ОСОБА_1, на яких вказав потерпілий, як на нападників. В ході затримання вони вилучили у ОСОБА_1 ніж, а у ОСОБА_2 - годинник.

Згідно з протоколом огляду та вилучення від 30 червня 2005 року у працівника міліції ОСОБА_6 був вилучений ніж. При цьому ОСОБА_6 пояснив, що ніж ним вилучений у ОСОБА_1 при його затриманні (а. с. 38 т. 1).

Згідно з протоколами огляду та вилучення від 30 червня 2005 року у ОСОБА_2 вилучений годинник "Cardy", а у ОСОБА_3 портмоне "Ретек" (т. 1 а. с. 39 - 40).

Свідок ОСОБА_7 підтвердив суду, що разом із своїм знайомим ОСОБА_8 був присутній у якості понятого в Шевченківському районному управлінні МВС України при вилученні у ОСОБА_3 годинника, при цьому ОСОБА_3 пояснив, що знайшов його в парку Шевченка. Також вони були присутні при вилученні у ОСОБА_2 гаманця, в ході якого останній зізнався, що у змові з іншими затриманими напав на потерпілого та забрав речі.

Винність засуджених підтверджується також даними, що містяться у протоколах пред'явлення предметів для впізнання від 1 липня 2005 року, згідно з яким ОСОБА_4 в присутності понятих впізнав належне йому портмоне, вилучене у ОСОБА_2 та годинник, вилучений у ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 54, 55), та у протоколах відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 20 вересня 2005 року, під час якого вони показували та детально розповідали про обставини вчинення злочину (т. 2 а. с. 36 - 49, т. 1 а. с. 124 - 136, 191 - 203), а також у протоколах допиту ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в якості обвинувачених, де вони визнавали себе винними повністю та пояснювали обставини вчинення злочину (т. 2 а. с. 31 - 35, т. 1 а. с. 120 - 123, 159 - 161).

Дії ОСОБА_3, ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 187 КК України (2341-14) кожного кваліфіковані вірно.

При призначенні покарання засудженим ОСОБА_1, ОСОБА_2 судом в повній мірі враховано характер та ступінь небезпечності вчиненого ними злочину, дані про їх особу, обтяжуючі та пом'якшуючі покарання обставини, що відповідає вимогам закону.

Твердження засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_1 про те, що апеляційний суд призначив їм суворе покарання, позбавлене підстав.

Як видно із вироку, апеляційний суд визначив покарання засудженим відповідно до вимог закону.

Підстав для пом'якшення по карання засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. ст. 395 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційні скарги засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду м. Києва від 17 травня 2006 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 - без змін.