розглянула у судовому засіданні в м. Києві 08 квітня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на постановлені щодо нього судові рішення.

За вироком Путивльського районного суду Сумської області від 13 лютого 2007 року

ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1, громадянин України, в силу ст. 89 КК України (2341-14) не судимий,

засуджений: за ст. 121 ч.2 КК України (2341-14) на 8 років позбавлення волі; за ст. 121 ч.1 КК України (2341-14) на 6 років позбавлення волі.

За сукупністю злочинів відповідно до положень ст. 70 КК України (2341-14) суд визначив ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.

Суд постановив стягнути із засудженого на користь потерпілої ОСОБА_2 1 880 грн. 22 коп. на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди і 5 000 грн. - моральної, а також судові витрати на користь експертної установи в сумі 183 грн. 06 коп.

Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 12 червня 2007 року цей вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що 25 жовтня 2006 року, приблизно о 13 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в будинку АДРЕСА_1, під час сварки з ОСОБА_3, що виникла на грунті особистих неприязних стосунків, засуджений завдав не менше 12 ударів руками і ногами по голові і тілу потерпілого, чим заподіяв ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого.

Того ж дня, приблизно о 21 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, по АДРЕСА_2, на грунті ревнощів, ОСОБА_1 декілька раз ударив кулаком в обличчя свою співмешканку ОСОБА_4, від чого вона упала на підлогу. Після цього він продовжив бити потерпілу по голові й тілу, завдаючи їй удари руками, ногами, ніжкою від табурета, дерев'яним ящиком, а крім цього завдав ОСОБА_4 один удар кухонним ножем в груди. В результаті указаних дій потерпіла отримала тяжкі тілесні ушкодження.

У своїй касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення, а справу направити на додаткове розслідування, оскільки вважає себе засудженим безпідставно. На обгрунтування своє позиції засуджений наводить ряд доводів про неповноту і однобічність судового слідства, а також невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи. Крім того ОСОБА_1 зазначає про те, що його не було ознайомлено з матеріалами справи та протоколом судового засідання.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі ОСОБА_1 доводи, колегія суддів вважає, що ця скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Підставами для скасування або зміни судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, крім постановлених апеляційним судом як судом першої інстанції, відповідно до положень, зазначених у ч. 1 ст. 398 КПК України (1001-05) , можуть бути, зокрема, істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Що стосується застосування кримінального закону, то колегія суддів не вбачає касаційних підстав вважати кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_1 за ст. 121 ч.1, 2 КК України (2341-14) неправильною.

Зокрема, із змісту показань допитаного в ході судового слідства ОСОБА_1 видно, що він, фактично, не заперечував, що в зазначений у вироку день і час, коли він у стані алкогольного сп'яніння перебував у помешканні ОСОБА_5, у нього виник конфлікт з потерпілим ОСОБА_3, в процесі якого він декілька раз ударив потерпілого. А після цього, ввечері, в ході сварки він побив свою співмешканку ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_5 підтвердив у своїх показаннях, що в будинку знаходились тільки він, засуджений та потерпілий, між якими і виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_1 бив потерпілого. При цьому свідок відзначив, що ОСОБА_3 опору не чинив та з підлоги не підводився.

Дані долучених до справи висновків судово-медичних експертиз указують, що смерть потерпілого ОСОБА_3 настала внаслідок отриманої політравми голови, грудей і черевної порожнини, а показаний засудженим під час відтворення обстановки і обставин події механізм спричинення тілесних ушкоджень співпадає з механізмом їх утворення.

Крім цього, як видно із змісту наявних в матеріалах висновків судово-імунологічних експертиз, і у будинку ОСОБА_5 і на одязі ОСОБА_1 було знайдено сліди крові, що можуть походити від потерпілого.

Що стосується засудження ОСОБА_1 за тяжке тілесне ушкодження ОСОБА_4, то окрім згаданих показань самого засудженого, висновок суду про доведеність його винуватості підтверджується також і показаннями потерпілої та очевидців події - свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які для припинення неправомірних дій засудженого викликали міліцію. За цим викликом на місце події прибув свідок ОСОБА_8, на прохання якого засуджений перестав завдавати удари лежачій на підлозі потерпілій.

За наведених обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні викладених у вироку неправомірних дій.

З приводу посилань засудженого на неповноту і однобічність судового слідства, а також невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, то їх перевірка до компетенції касаційного суду не відноситься.

В той же час, із змісту ухвали апеляційного суду видно, що аналогічного змісту посилання, в тому числі щодо ініціювання бійки самим потерпілим ОСОБА_3, кількості нанесених потерпілому ударів, завдання потерпілою ОСОБА_4 ножового поранення йому, ОСОБА_1, тощо перевірялись апеляційним судом і не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим в ухвалі апеляційного суду наведено відповідні мотиви прийнятого рішення.

Питання призначення засудженому покарання суд першої інстанції вирішив згідно викладених у ст. 65 КК України (2341-14) положень. Підстави для його пом'якшення відсутні.

Безпідставними є посилання засудженого у скарзі на те, що він не був ознайомлений з матеріалам справи та протоколом судового засідання. Матеріали даної справи свідчать про те, що як у ході досудового слідства, так і під час судового розгляду та після його закінчення засудженому неодноразово надавалась можливість ознайомлення і з матеріалами справи і з протоколом судового засідання.

Iстотних порушень кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований вирок по справі не встановлено.