У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Редьки А.I.
суддів
Лавренюка М.Ю., Заголдного В.В.
за участю прокурора
Сорокіної О.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 3 квітня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 19 жовтня 2006 року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
на підставі ч. 3 ст. 88, ст. 89 КК України (2341-14)
такого, що не має судимості, -
засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України (2341-14) до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців.
На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України (2341-14) на ОСОБА_1 покладено обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтися в зазначені органи для реєстрації.
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_2,
раніше судимого 15.04.2002р. за ч. 2 ст. 188 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення
волі, звільненого від подальшого відбування
покарання постановою від 14.07.2005р.
на підставі Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005 року (2591-15) , -
засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України (2341-14) до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців.
На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України (2341-14) на ОСОБА_2 покладено обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтися в зазначені органи для реєстрації.
ОСОБА_3,
IНФОРМАЦIЯ_3,
на підставі ч. 3 ст. 88, ст. 89 КК України (2341-14)
такого, що не має судимості, -
засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України (2341-14) до позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.
На підставі ст. 76 КК України (2341-14) на ОСОБА_3 покладено обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтися в зазначені органи для реєстрації.
ОСОБА_4,
IНФОРМАЦIЯ_4,
на підставі ст. 89 КК України (2341-14)
такого, що не має судимості, -
засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України (2341-14) до позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.
На підставі ст. 76 КК України (2341-14) на ОСОБА_4 покладено обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтися в зазначені органи для реєстрації.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_5, вирок щодо якого у касаційному порядку не оскаржено.
В апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_1 та інших не розглядалася.
ОСОБА_3, ОСОБА_4 визнані винними в тому, що вони за попередньою змовою між собою та ОСОБА_5, 12 березня 2006 року, о 24 годині, скоїли таємне викрадення 25 шт. ажурних секцій чавунної огорожі на суму 4560 грн., встановлених біля сільської ради на вул. Терешкової у с. Радгоспне Скадовського району Херсонської області.
Крім того, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повторно, за попередньою змовою між собою та ОСОБА_1 і ОСОБА_2, 16 березня 2006 року, о 24 годині, скоїли таємне викрадення 10 шт. чавунних стовпчиків та 14 шт. ажурних секцій чавунної огорожі на суму 800 грн., встановлених біля сільського Будинку культури на вул. Центральній у с. Ульянівка Скадовського району Херсонської області.
У касаційному поданні прокурор вказує на необгрунтовану м'якість призначеного ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст. 75 КК України (2341-14) , неправильність кваліфікації їх дій за другим епізодом, оскільки вони вчинили замах на крадіжку, та необгрунтованість визнання обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 - рецидив злочинів, просить вирок щодо зазначених засуджених скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та доводи подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинних дій не оспорюються у касаційному поданні та грунтуються на зібраних у справі доказах, зокрема показаннях засуджених, які повністю визнали свою вину.
Суд, правильно встановивши фактичні обставини справи, неправильно кваліфікував дії ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за епізодом від 16 березня 2006 року.
Як убачається з показань зазначених засуджених, 16 березня 2006 року вони біля сільського будинку культури побачили чавунну огорожу і вирішили її вкрасти. ОСОБА_3 пішов до машини, щоб під'їхати ближче і завантажити викрадені секції огорожі. ОСОБА_1 став на перехресті, щоб у випадку небезпеки попередити інших. Чавунні стовпчики та секції огорожі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 складали неподалік від Будинку культури, в кущах. Побачивши, що до них наближається автомобіль, утекли, залишивши викрадене.
Дані показання повністю узгоджуються з показаннями свідків та даними протоколу огляду місця події, згідно якого неподалік від сільського Будинку культури, в кущах, виявлено 10 чавунних стовпчиків та 14 секцій огорожі (а.с. 21).
Зазначені дії ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належить розцінювати як незакінчений замах на крадіжку, вчинену за попередньою змовою групою осіб, а дії двох останніх - і за ознакою "повторність". Тому юридична оцінка цих діянь засуджених має бути змінена з ч. 2 ст. 185 КК України (2341-14) на ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України (2341-14) .
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне виключити з вироку рецидив злочинів, як обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 88 КК України (2341-14) вони є такими, що не мають судимості.
Що стосується посилань у касаційному поданні про необгрунтовану м'якість призначеного ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання, то воно призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України (2341-14) , з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, конкретних обставин справи, даних про особу засуджених та обставин, які пом'якшують покарання: щирого каяття засуджених та повного відшкодування заподіяної шкоди.
З урахуванням наведеного та думки прокурора, який в судовому засіданні просив призначити засудженим покарання із застосуванням ст. 75 КК України (2341-14) , колегія суддів вважає обране їм покарання необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційне подання прокурора задовольнити частково.
Вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 19 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 змінити. Перекваліфікувати дії ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за епізодом, пов'язаним із крадіжкою від 16 березня 2006 року в с. Ульянівка Скадовського району, з ч. 2 ст. 185 КК України (2341-14) на ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України (2341-14) і призначити їм за цим законом покарання по одному року шість місяців позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів, передбачених зазначеною статтею цього Кодексу і ч. 2 ст. 185 КК України (2341-14) , призначити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 остаточні покарання - по два роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України (2341-14) звільнити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк, визначений судом, і з покладенням на них обов'язків, зазначених у вироку.
Виключити з вироку щодо ОСОБА_3 і в порядку ст. 395 КПК України (1001-05) стосовно ОСОБА_2 посилання суду на рецидив злочину, як на обставину, що обтяжує покарання цих засуджених, а щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передбачену ч. 2 ст. 185 КК України (2341-14) кваліфікуючу ознаку - крадіжка, вчинена повторно.
У решті вирок залишити без зміни.
С у д д і:
Редька А.I.
Лавренюк М.Ю.
Заголдний В.В.