У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
 
     Кравченка К.Т.,
 
     суддів
 
     Мороза М.А., Шевченко Т.В.,
 
     за участю прокурора
 
     Гладкого О.Є.
 
     розглянула у судовому засіданні 27 березня  2008  року  в  м.
Києві  кримінальну  справу  за  касаційними  скаргами  засудженого
ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 на постановлені щодо  ОСОБА_1  судові
рішення.
 
     Вироком Краматорського міського суду Донецької області від 12
квітня 2006 року
 
     ОСОБА_1,
 
     IНФОРМАЦIЯ_1,
 
     уродженця м. Краматорська, не судимого,
 
     засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 12  років
позбавлення волі.
 
     Цим же вироком засуджено ОСОБА_3, судові рішення  щодо  якого
не оскаржено.
 
     Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних  справах
апеляційного суду  Донецької  області  від  10  серпня  2007  року
зазначений вирок залишено без зміни.
 
     ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 26 серпня 2005  року  у
м. Краматорську, перебуваючи у стані алкогольного  сп'яніння,  під
час бійки на  грунті  особистих  неприязних  стосунків,  із  метою
вбивства наніс ОСОБА_4 не менш 20 ударів руками й взутими ногами у
життєво-важливі органи: голову та  грудну  клітку,  та  один  удар
ножем у шию, від чого настала смерть потерпілого.
 
     У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_1 та  захисник  ОСОБА_2
просять скасувати судові рішення  та  направити  справу  на  новий
судовий розгляд. Зазначають,  що  висновки  суду  не  відповідають
фактичним  обставинам  справи,   у   справі   допущено   неповноту
досудового та  судового  слідства,  винність  ОСОБА_1  матеріалами
справи  не  доведена,  а  призначене  покарання  занадто   суворе.
Стверджують, що на досудовому слідстві до  ОСОБА_1  застосовувався
фізичний та моральний тиск. Засуджений ОСОБА_1 зазначає, що визнав
вину, оскільки ОСОБА_3 погрожував йому розправою. Захисник ОСОБА_2
указує,  що  судом  порушено   вимоги   кримінально-процесуального
законодавства, зокрема, ст. 58 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  оскільки
державний  обвинувач  ОСОБА_5  брав  участь  у  справі  у   якості
слідчого.
 
     Заслухавши доповідь  судді  Верховного  Суду  України,  думку
прокурора, який частково  підтримав  доводи  скарги  захисника  та
вважав, що судові рішення слід  скасувати  у  зв'язку  з  істотним
порушенням   вимог    кримінально-процесуального    законодавства,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг,  колегія
суддів  вважає,  що   касаційні   скарги   підлягають   частковому
задоволенню з наступних підстав.
 
     Доводи у скарзі захисника ОСОБА_2 про те, що під час розгляду
справи  судом  першої   інстанції   допущено   істотне   порушення
кримінально-процесуального законодавства, є слушними.
 
     Діючим  кримінально-процесуальним  законодавством,  а   саме,
статтями  54,  55,  58  КПК   ( 1001-05 ) (1001-05)
           України,   передбачено
обставини,  що  виключають  можливість  участі   у   кримінальному
судочинстві судді  та  прокурора.  До  них,  зокрема,  відноситься
участь у даній справі у якості слідчого (п. 2 ст. 54  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        ).
 
     Прокурор  у  кримінальному  судочинстві  здійснює  нагляд  за
додержанням законів органами, які  проводять  оперативно-розшукову
діяльність, дізнання і досудове слідство, бере  участь  (у  якості
прокурора)  у  провадженні  дізнання  та  досудового  слідства,  в
необхідних випадках особисто проводить окремі слідчі дії, а  також
підтримує державне обвинувачення в суді.
 
     Оскільки основним напрямком діяльності прокурора є здійснення
функції кримінального переслідування, формулювання й обгрунтування
обвинувачення щодо  конкретної  особи,  тому  згідно  ст.  58  КПК
( 1001-05 ) (1001-05)
          України  виконання  прокурором   цих   функціональних
обов'язків на будь-якій стадії процесу не  є  підставою  для  його
усунення від подальшої участі у справі.
 
     Разом  із  тим,  прокурор  не  може  виступати  як  державний
обвинувач у справі, яку він розслідував, тобто брав участь у ній у
якості слідчого, оскільки в даному випадку не  буде  дотримуватися
правило щодо функціонального контролю прокурора за слідством.
 
     Як  убачається  з  матеріалів  справи,  державний   обвинувач
ОСОБА_5 на початку досудового слідства  брав  участь  у  справі  у
якості старшого слідчої групи, проводив декілька  слідчих  дій,  у
тому числі огляд місця події, відтворення обстановки  та  обставин
події, допити свідків, підозрюваних  та  обвинувачених,  призначав
експертизи. Дані, встановлені під час проведення цих слідчих  дій,
визнані доказами у справі.
 
     Апеляційний суд не тільки не  звернув  увагу  на  це  істотне
порушення кримінально-процесуального законодавства, а й узагалі не
дав відповіді на цей довід апеляції захисника ОСОБА_2
 
     З огляду  на  викладене  колегія  суддів  вважає,  що  судові
рішення щодо ОСОБА_1 необхідно скасувати, а  справу  направити  на
новий судовий  розгляд  у  зв'язку  з  істотним  порушенням  вимог
кримінально-процесуального законодавства.
 
     Під час нового судового розгляду слід  врахувати  наведене  у
даній  ухвалі,  перевірити  усі  доводи,  викладені  у  касаційних
скаргах, і за умови підтвердження обсягу обвинувачення,  визнаного
доведеним  судом  першої  інстанції,  прийняти  рішення,   яке   б
відповідало вимогам кримінально-процесуального закону.
 
     Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів
 
     у х в а л и л а :
 
     касаційні скарги засудженого  ОСОБА_1  та  захисника  ОСОБА_2
задовольнити частково.
 
     Вирок Краматорського міського суду Донецької області  від  12
квітня 2006  року  та  ухвалу  колегії  суддів  судової  палати  у
кримінальних справах апеляційного суду Донецької  області  від  10
серпня 2007 року скасувати, а справу направити  на  новий  судовий
розгляд у той же суд в іншому складі суддів.
 
     С у д д і :
 
     Кравченко К.Т. Мороз М.А. Шевченко Т.В.