У х в а л а

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     Головуючого

     Синявського О.Г.

     суддів

     Пекного С.Д., Нікітіна Ю.I.

     розглянула в судовому засіданні в м.Київ " 25 " березня  2008
року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої  ОСОБА_1.
на вирок Будьоннівського районного суду м.Донецьк  від  20  лютого
2007 року щодо ОСОБА_2. і на постанову апеляційного суду Донецької
області від 18 травня 2007 року.

     Вироком  Будьоннівського  районного  суду  м.Донецьк  від  20
лютого 2007 року

                             ОСОБА_2,

                           IНФОРМАЦIЯ_1

                 громадянин України, не судимий,

     засуджений за ст.289 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  5  років
позбавлення волі без конфіскації майна.

     На підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          звільнено  ОСОБА_2.
від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на  3
роки.

     На підставі ст.76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         зобов'язано ОСОБА_2.
періодично     з'являтися     для     реєстрації     в      органи
кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про  зміну
місця проживання.

     Постановлено стягнути з ОСОБА_2.  на  користь  ОСОБА_1.  6484
грн.  8  коп.  відшкодування  матеріальної  шкоди  та  5000   грн.
відшкодування моральної шкоди.

     Постановою апеляційного суду Донецької області від 18  травня
2007 року на стадії попереднього розгляду справи судом апеляційної
інстанції  ОСОБА_1.  відмовлено  у  прийнятті  до  провадження  її
апеляції на вирок.

     Вироком суду ОСОБА_2. визнаний  винним  у  тому,  що  він  за
попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_3., якого засуджено  іншим
вироком, 4 вересня 2006 року приблизно о 5 годині,  перебуваючи  в
стані алкогольного сп'яніння, біля нічного  клубу  "Форт  Нокс"  у
м.Донецьк  незаконно  заволодів  належним   ОСОБА_1.   автомобілем
ВАЗ-21099,  який  було  відбуксовано  на  пустир  і   розбито.   У
результаті злочину потерпілій ОСОБА_1. завдано матеріальної  шкоди
на суму 27 500 грн..

     Апеляція потерпілої  ОСОБА_1.  на  обвинувальний  вирок  щодо
ОСОБА_2. не була прийнята апеляційним судом до свого провадження у
зв'язку  з  тим,  що  всупереч  положенням  ст.348   КПК   України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , апелянтка вийшла за межі вимог, заявлених нею в  суді
першої інстанції.

     У касаційній  скарзі  потерпіла  ОСОБА_1.  просить  скасувати
вирок і постанову апеляційного суду, посилаючись  на  безпідставне
звільнення ОСОБА_2.  від  відбування  покарання  з  випробуванням,
неврахування  судом  ряду  обставин,  які   обтяжують   покарання,
порушення   судом   права   скаржниці   на   повне   відшкодування
матеріальної та моральної шкоди від злочину  внаслідок  відмови  в
допиті певного свідка  та  непризначення  засудженому  додаткового
покарання у виді конфіскації майна.  Постанову  апеляційного  суду
ОСОБА_1.  вважає  незаконною  тому,  що  факти,  на  які  послався
апеляційний суд, не відповідають дійсності.

     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи скарги, колегія  суддів  вважає,  що  касаційна
скарга потерпілої задоволенню не підлягає.

     Iз протоколу  судового  засідання  вбачається,  що  потерпіла
ОСОБА_1. погодилася на скорочене, згідно з ч.3 ст.299 КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , дослідження доказів, просила суд стягнути з  ОСОБА_2.
матеріальну шкоду в розмірі 6  484,08  грн.  і  моральну  шкоду  в
розмірі 5 000 грн., а також призначити підсудному покарання, що не
пов'язане з позбавленням волі.

     Суд,  провівши  слідство  у  скороченому   обсязі,   повністю
задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1. і призначив ОСОБА_2. покарання
з урахуванням тяжкості злочину, думки потерпілої та обставини,  що
обтяжує покарання, якою визнано скоєння ОСОБА_2. злочину  у  стані
алкогольного сп'яніння.

     Потерпіла  письмово   була   повідомлена   про   виготовлення
протоколу судового засідання (а.с.267) і  зауважень  на  нього  не
подавала. За таких обставин, доводи касаційної  скарги  потерпілої
ОСОБА_1. про те, що факти,  на  які  послався  апеляційний  суд  у
постанові від 18 травня  2007  року,  не  відповідають  дійсності,
колегія суддів знаходить голослівними.

     Чинний кримінально-процесуальний закон, а саме ст.ст.348, 384
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , обмежує потерпілу особу межами вимог,  що
заявлялися нею  в  суді  першої  інстанції,  при  поданні  нею  як
апеляції,  так  і  касаційної  скарги.  Виходячи   з   наведеного,
касаційні вимоги потерпілої ОСОБА_1. про  скасування  вироку  щодо
ОСОБА_2.  з  метою  обтяження  призначеного  йому   покарання   та
збільшення сум відшкодування заподіяних збитків, так само як і про
скасування  постанови  апеляційного  суду,  яка   грунтується   на
положеннях  ст.348  КПК  України   ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,   задоволенню   не
підлягають.

     Конфіскація майна передбачена у санкції ч.2 ст.289 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
         як факультативне додаткове покарання та не  може  бути
призначена в якості забезпечення цивільного позову у  кримінальній
справі.

     Таким  чином,  передбачених  законом  підстав  для   внесення
кримінальної справи щодо ОСОБА_2. у касаційний  розгляд  із  метою
скасування судових рішень  у  справі  з  мотивів,  що  наведені  у
касаційній скарзі потерпілої, немає.

     Керуючись ст.ст.384, 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,

                        у х в а л и л а :

     відмовити в задоволенні касаційної скарги потерпілої ОСОБА_1.

                              судді:

     Синявський О.Г. Пекний С.Д. Нікітін Ю.I.