У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого, судді
Редьки А.I.,
суддів
Лавренюка М.Ю., Кузьменко О.Т.,
за участю прокурора
Кривов'яза Я.I.
та засудженого
ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 березня 2008
року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який
брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та касаційною
скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Запорізької
області від 24 грудня 2007 року, яким засуджено
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
судимого 2.03.2006 року за ч. 2 ст. 185
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із застосуванням ст. 69 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
до штрафу в сумі 850 грн.
за ч. 2 п.1 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 15 років
позбавлення волі.
Згідно вироку ОСОБА_1 засуджено за умисне вбивство двох осіб
за наступних обставин.
31 травня 2007 року ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 разом з
ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вживали спиртні напої. Між ОСОБА_1 і
ОСОБА_4 виникла сварка, яка переросла у бійку, в якій з боку
ОСОБА_4 взяла участь ОСОБА_2
В ході бійки, ОСОБА_1 на грунті неприязних стосунків, з метою
вбивства двох осіб, став наносити численні удари руками і ногами
по голові і тулубу ОСОБА_4 та ОСОБА_2, а коли останні впали і
втратили свідомість, він поклав їх на тахту та підпалив під ними
постільну білизну. Смерть потерпілих настала від комбінованої
механічної і термічної травми.
У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи доведеність
винності ОСОБА_1 та кваліфікації його дій, просить вирок
апеляційного суду скасувати через невідповідність призначеного
покарання тяжкості злочину та особі засудженого, внаслідок
м'якості.
Засуджений ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує на те, що
потерпілий ОСОБА_4 першим почав наносити йому удари і він
вимушений був захищатися. В цей час потерпіла ОСОБА_2 вдарила його
пеньком та намагалася душити, а тому він застосував до неї фізичну
силу. Вважає, що призначене йому покарання є надмірно суворим і
просить переглянути кримінальну справу.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав
касаційне подання та вважав необхідним касаційну скаргу
засудженого залишити без задоволення, пояснення засудженого
ОСОБА_1, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали
справи та обговоривши доводи касаційного подання і касаційної
скарги, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні
інкримінованого йому злочину, відповідають фактичним обставинам
справи, підтверджуються доказами, які судом всебічно, повно і
об'єктивно досліджені та належно оцінені.
Обгрунтовуючи висновок про винність ОСОБА_1 у вчиненому
злочині, суд у вироку послався на показання самого засудженого,
які він давав на досудовому слідства і в судовому засіданні, про
те, що під час конфлікту, який виник між ним та потерпілим і
переріс у бійку, він завдав останньому численні удари руками і
ногами по голові, а також наносив удари потерпілій ОСОБА_2
Ці показання засудженого узгоджуються із даними протоколу
відтворення обстановки і обставин події, з якого видно, що ОСОБА_1
показував і розповідав про обставини нанесення ударів потерпілим,
а також із показаннями свідка ОСОБА_3 та висновком судово-медичної
експертизи про характер тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілих
та причину їх смерті.
Твердження засудженого ОСОБА_1 про те, що він захищався від
ОСОБА_4 та ОСОБА_2 і перебував в стані необхідної оборони,
спростовуються показаннями свідка ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_4
знаходився на тахті і був у непритомному стані, а ОСОБА_1 сидів на
животі ОСОБА_2 та наносив їй удари руками по голові, а також
висновком судово-медичної експертизи про те, що у ОСОБА_1 тілесних
ушкоджень не було виявлено.
Доводи ОСОБА_1, викладені у касаційній скарзі, про те, що у
нього не було умислу на вбивство потерпілих та підпалення
квартири, судом обгрунтовано визнані безпідставними та такими, що
направлені на уникнення відповідальності за вчинене.
Злочинні дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за п. 1 ч. 2 ст.
115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Що стосується доводів касаційного подання про м'якість
призначеного ОСОБА_1 покарання, то вони є безпідставними, оскільки
судом враховано тяжкість вчиненого злочину, особу винного,
обставини при яких було вчинено злочин, а також обставини, що
пом'якшують та обтяжують покарання.
Колегія суддів вважає, що призначене покарання відповідає
вимогам ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, є необхідне й достатнє для
виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Колегія суддів також не вбачає підстав для задоволення
клопотання засудженого про пом'якшення призначеного йому
покарання.
Під час досудового слідства і розгляду справи в судовому
засіданні, порушень норм КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, які були б
підставою для зміни або скасування цього вироку, не допущено.
Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів,
у х в а л и л а:
касаційне подання прокурора та касаційну скаргу засудженого
ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду
Запорізької області від 24 грудня 2007 року щодо ОСОБА_1 - без
зміни.
судді:
Редька А.I. Лавренюк М.Ю. Кузьменко О.Т.