У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого
Мороза М.А.,
суддів
Верещак В.М., Канигіної Г.В.,
за участю прокурора
Яковенко Р.I.,
засудженого
ОСОБА_1
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 28 лютого 2008
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду Донецької області від 7 грудня 2007 року.
Вироком Старобешівського районного суду Донецької області від
13 вересня 2007 року засуджено
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1, уродженця та мешканця м. Комсомольська
Донецької області, раніше неодноразово судимого, останнього разу 5
листопада 2004 року за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4
роки 3 місяця позбавлення волі, звільненого 30 червня 2006 року
умовно-достроково на 1 рік 4 місяця 13 днів,
за ч. 2 ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із застосування ст. 69
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з
конфіскацією майна.
На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
вироків ОСОБА_1 остаточно призначено 3 роки 9 місяців позбавлення
волі з конфіскацією майна.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він приблизно
в квітні 2006 року незаконно придбав макову соломку, яку перевіз
за містом свого проживання і виготовив із неї особливо небезпечні
наркотичні засоби -
опій екстракційний та опій ацетильований з метою збуту.
12 травня 2007 року, знаходячись у своєї квартирі АДРЕСА_1,
засуджений збув ОСОБА_2 за винагороду одноразовий шприц із опієм
екстракційним вагою 3,416 гр., що у перерахунку на суху речовину
складає 0,439 гр.
5 червня 2007 року в аналогічний спосіб він збув ОСОБА_2
одноразовий шприц із опієм ацетильованим вагою 2,955 гр., що у
перерахунку на суху речовину складає 0,222 гр.
6 червня за місцем проживання ОСОБА_2 працівниками міліції
було вилучено опію ацетильованого вагою 5,487 гр., що у
перерахунку на суху речовину складає 0,098 гр.
Вироком колегії суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Донецької області від 7 грудня 2007 року вирок
Старобешівського районного суду Донецької області від 13 вересня
2007 року щодо ОСОБА_1 в частині призначення покарання скасовано,
постановлено новий вирок, яким:
ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
призначено
покарання у виді позбавлення волі на 5 років з конфіскацією всього
майна, належного йому на праві власності.
На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
остаточно ОСОБА_1
призначено покарання 5 років 6 місяців позбавлення волі з
конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, вважаючи вирок
апеляційної інстанції щодо нього незаконним, просить його
скасувати, залишити без зміни вирок місцевого суду, мотивуючи тим,
що перегляд вироку місцевого суду було здійснено з порушенням
вимог кримінально-процесуального закону, а саме за апеляцією
прокурора, яку було подано з порушенням встановленого законом
строку.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,
засудженого ОСОБА_1, який підтримав касаційну скаргу, думку
прокурора про законність та обгрунтованість вироку апеляційної
інстанції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.
Висновок суду про винність засудженого у вчиненні злочинів за
зазначених у вироку обставин у касаційній скарзі не оспорюється і
підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.
Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковано правильно.
Покарання йому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
з урахуванням ступеня тяжкості вчинених
злочинів, даних про особу винного, та обставин, що обтяжують
покарання.
Злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, є
тяжким злочином. Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 було
неодноразово засуджено за вчинення корисних злочинів, тому суд
законно визнав рецидив злочинів обставиною, що обтяжує покарання.
Злочини, за які його засуджено зазначеним вироком, ОСОБА_1 вчинив
протягом невідбутої частини покарання, від якої його було
звільнено умовно-достроково. За місцем проживання його
охарактеризовано як особу, яка вживає наркотичні засобі, не
працює. Згідно з висновком комісії лікарів ОСОБА_1 страждає
наркоманією, потребує лікування від цієї хвороби.
За таких обставин колегія суддів вважає, що призначене
покарання є необхідним й достатнім, а також відповідає тяжкості
злочинів і особі засудженого.
Що стосується твердження про розгляд справи за апеляцією
прокурора, яку було подано з порушенням встановленого законом
строку, то воно не відповідає дійсності. Апеляцію подано в строк,
передбачений ч. 3 ст. 349 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Iстотних порушень норм кримінально-процесуального закону, що
тягнули б за собою зміну чи скасування вироку, не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без
задоволення, вирок колегії суддів судової палати у кримінальних
справах Апеляційного суду Донецької області від 7 грудня 2007 року
щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Судді:
М.А. Мороз В.М. Верещак Г.В. Канигіна