Ухвала

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого, судді

     Редьки А.I.

     суддів за участю прокурора

     Заголдного В.В. та Лавренюка М.Ю. Саленко I.В.

     розглянувши в судовому засіданні в м.  Києві  7  лютого  2008
року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на  вирок
Томаківського районного  суду  Дніпропетровської  області  від  25
січня 2007 року, яким засуджено

     ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1,

     неодноразово судимого, останнього разу -

     9 серпня 2000 року за ч. 3 ст. 81, ст. 17, ч. 3 ст. 81,

     ст.  42  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  три  роки  9   місяців
позбавлення волі,

     звільненого 30 квітня 2003 року умовно-достроково

     на один рік 2 місяці 13 днів,

     за  ч.  1  ст.  309  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  три   роки
позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         його
звільнено від відбування покарання з випробуванням на два роки,

     установила:

     ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 11 вересня 2006 року
в полі, що неподалік с. Новокиївка Томаківського району, незаконно
на власні потреби придбав і зберігав при собі 846,0  гр.  особливо
небезпечного наркотичного засобу - макової соломи (висушеної), яку
того ж вечора в нього вилучили працівники міліції.

     В апеляційному порядку справа не переглядалася.

     У касаційному поданні прокурор просить скасувати  вирок  щодо
ОСОБА_1, а справу - направити на новий судовий розгляд.  Твердить,
що злочинні дії засудженого підлягають кваліфікації за  ч.  2  ст.
309  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  оскільки  цей  злочин  він  вчинив
повторно.

     Заслухавши доповідь  судді  Верховного  Суду  України,  думку
прокурора про те, що  справа  має  бути  направлена  на  додаткове
розслідування, оскільки  належить  провести  слідчі  час  і  зміну
кваліфікації дій засудженого, перевіривши  матеріали  кримінальної
справи та обговоривши доводи касаційного подання,  колегія  суддів
дійшла до наступного.

     Суд   визнав   винуватим   ОСОБА_1   у   вчиненні    злочину,
передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  пославшись  на
викривальні показання  засудженого,  а  також  на  інші  докази  у
справі, зокрема висновки експертизи від 26.09.06 року.

     Разом із тим,  суд  і  органи  досудового  слідства,  хоча  й
послались на те, що  ОСОБА_1  раніше  притягався  до  кримінальної
відповідальності, але в повній мірі цього питання не з'ясували.

     Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вже притягався  до
кримінальної  відповідальності  і  був  засуджений  за  аналогічні
злочинні діяння, а в такому  разі  правильність  юридичної  оцінки
ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         викликає сумніви.

     За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи  прокурора
в  касаційному  поданні  про   неправильність   кваліфікації   дій
засудженого, є слушними.

     Оскільки, висновок суду  про  винність  ОСОБА_1  зроблено  на
підставі неповно перевірених доказів, колегія  суддів  вважає,  що
вирок  суду  підлягає  скасуванню,  а  справа  -  направленню   на
додаткове  розслідування,  під  час  якого   належить   перевірити
зазначені обставини і в разі їх доведеності, прийняти рішення  про
юридичну оцінку дій ОСОБА_1 і подальший хід справи.

     На підставі наведеного та керуючись ст. ст.  394  -  398  КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів

     ухвалила:

     касаційне подання прокурора задовольнити.

     вирок Томаківського районного суду Дніпропетровської  області
від 25 січня 2007  року  щодо  ОСОБА_1  скасувати,  а  кримінальну
справу - направити на додаткове розслідування.

     Судді:

             Заголдний В.В. Редька А.I. Лавренюк М.Ю.