У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого-судді
Кравченка К.Т.,
суддів
Кривенди О.В., Пошви Б.М.
за участю прокурора
Вергізової Л.А.
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 17 січня 2008 року
кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора
Кіровоградської області на ухвалу Апеляційного суду
Кіровоградської області від 10 квітня 2007 року щодо ОСОБА_1
Вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30
січня 2007 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
уродженця та жителя м. Кіровоград,
раніше судимого: 1 квітня 2005 року
Кіровським районним судом м. Кіровоград
за ч.2 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки
позбавлення волі з випробуванням,
з іспитовим строком 2 роки,
засуджено за ч.2 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на сім років
позбавлення волі з конфіскацією 1/4 всього майна, що є його
особистою власністю.
На підставі ст.71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1, за
сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком покарання,
частково приєднано невідбуте покарання за вироком Кіровського
районного суду від 1.04.2005 року і остаточно призначено сім років
шість місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/4 всього майна, що
є його особистою власністю.
За ч.4 ст.296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 виправдано.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 у доход держави 376 грн. 62
коп. судових витрат.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 10
квітня 2007 року вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда
від 30 січня 2007 року змінено. Пом'якшено призначенеОСОБА_1
покарання до п'яти років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 за сукупністю вироків, остаточно
призначено п'ять років шість місяців позбавлення волі. Рішення про
конфіскацію частини майна з вироку виключено.
Як визнав суд, 28 вересня 2006 року, приблизно о 16 годині,
неповнолітній ОСОБА_1, за попередньою змовою із особою,
невстановленою слідством, перебуваючи за приміщенням спортивної
школи, що на перехресті вулиць К. Маркса та В. Пермської у м.
Кіровоград, із погрозою застосування насильства, що є небезпечним
для здоров'я потерпілого, напали на ОСОБА_2 та заволоділи його
майном на загальну суму 274 грн.
У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи правильність
встановлення фактичних обставин справи та кваліфікацію злочинних
дій ОСОБА_1, просить рішення апеляційного суду скасувати, а справу
направити на новий апеляційний розгляд через неправильне
застосування кримінального закону, невідповідність призначеного
покарання тяжкості вчиненого злочину та даним про особу
засудженого, внаслідок м'якості. Крім того, прокурор вважає, що
суд апеляційної інстанції порушив вимоги ст.377 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
і не навів достатніх підстав для призначення покарання
нижче нижчої межі.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подання,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи прокурора,
колегія суддів не знаходить підстав для скасування ухвали
апеляційного суду і направлення справи на новий апеляційний
розгляд.
Висновок суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 у вчиненні
розбійного нападу за попередньою змовою із особою, невстановленою
слідством, із погрозою застосування насильства, що є небезпечним
для здоров'я потерпілого, грунтується на сукупності досліджених
місцевим судом доказах, перевірених у суді апеляційної інстанції,
є правильним і обгрунтованим і у поданні не оспорюється.
Не оспорюється й рішення суду щодо виправдання ОСОБА_1 за ч.
4 ст. 296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Колегія суддів знаходить судові рішення в цій частині
обгрунтованими та законними.
Що стосується доводів прокурора про неправильне застосування
кримінального і порушення вимог кримінально-процесуального
законів, і зокрема, ст. 65 КК та ст. 377 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
,
а також призначення надто м'якого покарання винному, то колегія не
може погодитися із ними, виходячи із наступного.
Апеляційний суд, перевіряючи апеляції прокурора, засудженого
і його захисника, дійшов висновку про те, що місцевий суд
безпідставно застосував до неповнолітнього додаткове покарання -
конфіскацію майна, а також не повно урахував усі обставини справи
що вплинули на міру покарання.
Апеляційний суд, змінюючи вирок, зробив правильний висновок,
з урахуванням того, що ОСОБА_1 раніше вчинив злочин і не відбув
покарання, що виправлення і перевиховання винного можливе лише в
умовах ізоляції його від суспільства і відповідного режиму.
Колегія суддів знаходить це рішення правильним і обгрунтованим,
тому, щоОСОБА_1 призначено реальне покарання у виді позбавлення
волі.
Крім того, апеляційний суд в ухвалі навів декілька обставин,
які на його думку є виключними та істотно знижують ступінь
тяжкості вчиненого злочину.
Ураховуючи дані про особу винного та пом'якшуючи обставини
(обтяжуючих обставин не встановлено), суд дійшов обгрунтованого
висновку про призначенняОСОБА_1 покарання нижче від найнижчої
межі, передбаченої ч. 2 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, і
призначив йому за цей злочин 5 років позбавлення волі.
При цьому апеляційний суд, навівши низку пом'якшуючих
обставин, які не були ураховані місцевим судом, належним чином
умотивував своє рішення, але не послався на ст. 69 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
Колегія судів знаходить рішення апеляційного суду щодо
призначення міри покарання обгрунтованим і достатнім.
Одночасно колегія суддів вважає за можливе виправити допущену
апеляційним судом помилку і вказати у резолютивній частині ухвали
про застосування до ОСОБА_1 ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
без
скасування ухвали і повернення справи на новий апеляційний
розгляд, як про це ставить питання у поданні заступник прокурора
Кіровоградської області, оскільки апеляційний суд фактично навів в
ухвалі мотиви застосування цього закону.
Iнших порушень, що потягли б скасування чи зміну судових
рішень, не виявлено.
Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання заступника прокурора Кіровоградської
області задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 10
квітня 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 187 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, із застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5
років позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, з частковим урахуванням невідбутого покарання за
вироком Кіровського районного суду від 1 квітня 2005 року,
остаточно на 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Судді:
Кравченко К.Т. Кривенда О.В. Пошва Б.М.