У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого

     Коновалова В.М.,

     суддів

     Скотаря А.М., Кузьменко О.Т.,

     розглянувши в судовому засіданні в м.Києві 6 грудня 2007 року
матеріали справи за  касаційною  скаргою  засудженого  ОСОБА_1  на
постанолені щодо нього судове рішення,

                       в с т а н о в и л а:

     вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області
від 13 червня 2005 року засуджено

     ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,

     судимого 01.04.1999 р. за ст.142 ч.1 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
на  3   роки   позбавлення   волі,   звільненого   20.04.2000   р.
умовно-достроково на 1 рік 11 місяців 9 днів,

     -за ч.2 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 7 років  позбавлення
волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю;

     -за ч.3 ст.289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 10 років позбавлення
волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою  власністю,
а на підставі ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         за сукупністю  злочинів
остаточно на 10  років  позбавлення  волі  з  конфіскацією  всього
майна, яке є його особистою власністю.

     За наведених у вироку обставин ОСОБА_1 7 квітня 2003  року  о
23.30 год. за попередньою змовою із ОСОБА_2, перебуваючи  в  стані
алкогольного сп"яніння в салоні автомобіля  Фольксваген-Венто  під
керуванням  ОСОБА_3,  на  автодорозі  Київ-Одеса  у   с.Ксаверівка
Васильківського району Київської області, після зупинки автомобіля
на вимогу ОСОБА_1, вчинили на  останнього  розбійний  напад  і  із
застосуванням  насильства,  небезпечного  для  життя  і   здоров"я
потерпілого, заволоділи зазначеним автомобілем, вартість  якого  у
250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

     ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в  якій  посилаючись  на
ст.5 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         просив привести вирок у  відповідність
з новим законом.

     Постановою Бердичівського  міськрайонного  суду  Житомирської
області від 15 листопада 2006 року із зазначеного вироку виключено
кваліфікуючу  ознаку  вчинення  дій  щодо  транспортного   засобу,
вартість якого у 250  разів  перевищує  неоподатковуваний  мінімум
доходів громадян.

     Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 6  березня
2007 року дану постанову залишено без зміни.

     У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 не згоден з постановою
Бердичівського міськрайонного суду від 15 листопада 2006  року  та
ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 6 березня  2007
року, просить перекваліфікувати його дії з ч.3 на  ч.1  ст.289  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         та відповідно пом"якшити покарання до 7  років
позбавлення волі.

     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не  знаходить
підстав для її задоволення.

     Згідно з вироком вину ОСОБА_1  доведено  у  вчинені  злочину,
передбаченого ч.2 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  кваліфікуючою
ознакою - розбою, вчиненого за попередньою змовою групою  осіб  та
злочину,  передбаченому  ч.3  ст.289  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за
ознаками вчиненого повторно, за попередньою  змовою  групою  осіб,
поєднаному  із  насильством,  небезпечним  для  життя  і  здоров"я
потерпілого, вчиненого щодо транспортного засобу, вартість якого у
250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

     Останні дві ознаки на час постановлення вироку 13 червня 2005
року були кваліфікуючими для ч.3 ст.289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Тому суд обгрунтовано при приведенні вироку у відповідність з
чинним законодавством виключив з  обвинувачення  тільки  зазначену
вище декріміналізовану кваліфікуючу ознаку, при цьому кваліфікацію
дій ОСОБА_1 залишив, виходячи з  обставин  встановлених  судом  та
юридичної оцінки, яку суд дав при постановленні щодо нього  вироку
за ч.2 ст.187 та ч.3 ст.289  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  ознакою
незаконного  заволодіння  транспортним  засобом,  за   попередньою
змовою групою осіб,  поєднаного  з  насильством,  небезпечним  для
життя і здоров"я потерпілого.

     Отже, передбачені  законом  підстави  для  призначення  даних
матеріалів  справи  до  касаційного  розгляду   із   повідомленням
зазначеним у ст.384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
         особам відсутні.

     Керуючись ст.394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів

                         у х в а л и л а:

     у   задоволенні   касаційної   скарги   засудженого   ОСОБА_1
відмовити.

                              Судді:

            Коновалов В.М. Скотарь А.М. Кузьменко О.Т.