У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого Кривенди О.В.,
суддів Канигіної Г.В., Шевченко Т.В.
за участю прокурора Кравченко Є.С.
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 8 листопада 2007
року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який
брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу
колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного
суду Одеської області від 24 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1
Вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 17 жовтня
2005 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1народження,
уродженця м. Одеси, раніше не судимого,
засуджено за ч. 4 ст. 190 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі.
Вирішено питання щодо заявлених потерпілими цивільних позовів
та речових доказів.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду Одеської області від 24 жовтня 2006 року вирок
щодо ОСОБА_1 змінено. Перекваліфіковано його дії за епізодом липня
2003 року щодо ОСОБА_2 з ч. 4 ст. 190 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на ч.
3 ст. 190 цього Кодексу та призначено ОСОБА_1 за цим законом
покарання 5 років позбавлення волі, а інші епізоди
перекваліфіковано з ч. 4 ст. 190 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на ч. 2
ст. 190 цього Кодексу та призначено йому за цим законом покарання
3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 72 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
шляхом поглинання
менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 призначено
покарання 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 звільнено
від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3
(три) роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. 3 ч.
1 ст. 76 цього Кодексу. У решті вирок залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він, діючи з
єдиним наміром, спрямованим на заволодіння коштами громадян шляхом
обману і зловживання довіру до осіб, які бажали працевлаштуватися
в закордонне плавання, укладав з ними усні договори про свою
допомогу в їхньому працевлаштування за певну суму грошей, не
будучи при цьому співробітником якої-небудь компанії, що займалася
вказаної діяльністю, і не маючи реальної можливості для виконання
умов договору про працевлаштування.
У такий спосіб у період часу з липня 2003 року по травень
2004 року ОСОБА_1, заволодів коштами 22 осіб на загальну суму
50610 гривень 94 копійки, що є особливо великим розміром.
У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування
ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий
апеляційний розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням
кримінального закону, мотивуючи прохання необгрунтованим
перекваліфікуванням дій засудженого з ч. 4 ст. 190 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на частини 2 і 3 ст. 190 цього Кодексу, а також
неправильним застосуванням ст. 72 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
при
призначенні покарання за сукупністю злочинів та невідповідністю
призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі
засудженого внаслідок м'якості.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про необхідність
скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий
апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи подання, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне
подання необхідно задовольнити з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 377 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
при
скасуванні або зміни вироку в ухвалі апеляційного суду повинно
бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме
полягають ці порушення або необгрунтованість вироку.
Апеляційним судом наведені вимоги закону належним чином не
виконано. Перекваліфікувавши дії засудженого з ч. 4 ст. 190 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
на частини 2 і 3 ст. 190 цього Кодексу та
вказуючи, що суд першої інстанції не правильно застосував
кримінальний закон, апеляційна інстанція не обгрунтувала свій
висновок конкретними нормами закону.
Крім того, апеляційний суд, не дослідивши доказів у справі,
дав їм іншу оцінку, ніж суд першої інстанції, чим порушив вимоги
принципу безпосередності дослідження доказів.
У зв'язку з цим ухвала апеляційного суду у даній справі
підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний
розгляд, під час якого апеляційному суду необхідно розглянути
справу у відповідності з вимогами закону та ухвалити законне і
обгрунтоване рішення.
Якщо під час нового розгляду апеляційний суд дійде до
висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину,
за який його засуджено, то покарання із застосуванням ст. 75 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
слід вважати м'яким.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді
справи судом першої інстанції у справі щодо ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду Одеської області від 24 жовтня 2006 року щодо
ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд
у той же апеляційний суд в іншому складі суду.
Судді:
О.В. Кривенда Г.В. Канигіна Т.В. Шевченко
З оригіналом згідно:
Суддя Верховного Суду України Г.В. Канигіна