У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Верховний Суд України на спільному засіданні Судової палати у
кримінальних справах та Військової судової колегії
під головуванням першого заступника Голови
Верховного Суду України
Пилипчука П.П.
за участю заступника Генерального прокурора України
Кудрявцева В.В.
розглянув 24 жовтня 2007 року в м. Києві кримінальну справу
за клопотанням заступника прокурора Херсонської області, внесеним
за поданням п'яти суддів, про перегляд у порядку виключного
провадження вироку Великоолександрівського районного суду
Херсонської області від 11 квітня 2006 року, яким
ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1, громадянина України, раніше не
судимого, -
засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки
позбавлення волі, за ст. 304 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік
позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за
сукупністю злочинів визначено 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 звільнено
від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2
роки.
В апеляційному та касаційному порядку справа не розглядалась.
ОСОБА_1 засуджено за те, що він за обставин, встановлених
судом і викладених у вироку, 31 січня 2006 року втягнув
неповнолітнього, справу щодо якого виділено в окреме провадження,
у злочинну діяльність, за попередньою змовою з цією особою,
таємно, повторно, з проникненням у житло викрав майно потерпілого
ОСОБА_2 на загальну суму 525 грн.
У клопотанні, внесеному за поданням п'яти суддів, про
перегляд судового рішення в порядку виключного провадження
порушено питання про зміну вироку та перекваліфікацію дій
засудженого з ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на ч. 1 ст. 162
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
й призначення покарання за цим законом у
виді 2 років обмеження волі. На підставі статей 70, 72 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю злочинів шляхом часткового складання
покарань пропонується призначити ОСОБА_1 остаточне покарання - 1
рік 6 місяців позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
звільнити його від відбування покарання з
випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Гошовської
Т.В., виступ прокурора, який підтримав клопотання і просив його
задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
клопотання, судді Судової палати у кримінальних справах та
Військової судової колегії вважають, що клопотання підлягає
задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні
злочинів, за які його засуджено відповідає фактичним обставинам
справи, підтверджений сукупністю зібраних, досліджених і належно
оцінених судом доказах, і є правильним.
Дії ОСОБА_1 за ст. 304 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковані
правильно.
Разом з тим, вирішуючи питання про кваліфікацію дій
засудженого за вчинення крадіжки чужого майна за попередньою
змовою групою осіб, поєднаної з проникненням у житло, суд не
врахував, що відповідно до ч. 2 ст. 51 Кодексу України про
адміністративні правопорушення ( 80731-10 ) (80731-10)
, зміни до якої внесено
Законом України від 02 червня 2005 року № 2635 ( 2635-15 ) (2635-15)
,
викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо його вартість на
момент вчинення правопорушення не перевищує трьох
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 22.5 Закону України "Про податок з доходів фізичних
осіб" від 22 травня 2003 року ( 889-15 ) (889-15)
з послідуючими змінами,
передбачено наступне: якщо норми законодавства у частині
кваліфікації злочинів чи інших правопорушень містять посилання на
неоподатковуваний мінімум, то сума неоподатковуваного мінімуму
встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
Законом України "Про державний бюджет на 2006 рік"
( 3235-15 ) (3235-15)
встановлено розмір податкової пільги на рівні 50 %
мінімальної заробітної плати, що в сумі складає 175 грн., тобто
дрібним вважається викрадення чужого майна, вартість якого не
перевищує 525 гривень.
Вартість викраденого засудженим майна становить 525 гривень,
тобто його дії містять ознаки адміністративного правопорушення -
дрібної крадіжки чужого майна.
Разом із тим, оскільки заволодіння майном було вчинено
засудженим із проникненням у помешкання потерпілого, тобто
пов'язане з порушенням недоторканності житла, що само по собі є
злочином, то такі дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 162
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Таким чином, суд неправильно застосував кримінальний закон.
З урахуванням викладеного, вирок суду підлягає зміні, а дії
ОСОБА_1 перекваліфікації з ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на
ч. 1 ст. 162 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Керуючись статтями 400-4, 400-10 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
,
Верховний Суд України
у х в а л и в:
клопотання заступника прокурора Херсонської області
задовольнити.
Вирок Великоолександрівського районного суду Херсонської
області від 11 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1 з м і н и т и.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 із ч. 3 ст. 185 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на ч. 1 ст. 162 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і призначити
йому за цим законом 2 роки обмеження волі.
На підставі статей 70, 72 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за
сукупністю злочинів, передбачених ст. 304, ч. 1 ст. 162 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, шляхом часткового складання призначених покарань,
призначити ОСОБА_1 покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення
волі.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільнити ОСОБА_1
від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два
роки. У відповідності до ч. 1 ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне
проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця
проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для
реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Головуючий П.П. Пилипчук
Суддя-доповідач Т.В. Гошовська