Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого

Пузиревського Є. Б.,

суддів:

Квасневської Н. Д., Сахна Р. І.,

при секретарі судового засідання за участю: прокурора захисника виправданого

Бражнику М. В., Ткачук Г. В., Свірідова Д. М., ОСОБА_7,

розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження № 42012040000000011 за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2016 року щодо ОСОБА_7 в частині виправдання за ч. 2 ст. 263 КК України,

Вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2016 року

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого, визнано невинуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, і виправдано у зв'язку з недоведеністю вчинення ним цього злочину.

Цим же вироком ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 цього ж Кодексу.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_7 на користь держави:

470 грн 40 коп. витрат на проведення судової експертизи № 70/03-712 від 07.11.2012 року;

5920 грн витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи № 4544-14 від 08.05.2015 року.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2016 року вирок місцевого суду в частині виправдання ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 263 КК України у зв'язку з недоведеністю вчинення ним цього злочину змінено та виключено з резолютивної частини рішення про стягнення з нього на користь держави 470 грн 40 коп. витрат на проведення судової експертизи № 70/03-712 від 07.11.2012 року. Цей же вирок в частині засудження ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду.

Органами досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у тому, що вперіод часу з 21.50 по 22.30 год. 05 вересня 2012 року в районі автовокзалу, розташованого на вул. Дніпропетровського шосе, 1 у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в автомобілі "PORSHECAYENNE" (належного ОСОБА_8 - сестрі ОСОБА_7)реєстраційний номер НОМЕР_1, яким постійно користувався ОСОБА_7, у відділенні лівої передньої дверці з боку водія під час проведення обшуку працівниками міліції виявлено та вилучено мисливський ніж загального призначення (виготовлений саморобним способом, відноситься до категорії холодної зброї колючої дії), який ОСОБА_7 умисно переміщував у своєму транспортному засобі, тобто носив без передбаченого законом дозволу.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_7 в частині виправдання останнього за ч. 2 ст. 263 КК України та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Зазначає, що місцевий суд безпідставно виправдав ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 263 КК України, про що було зазначено в апеляційній скарзі прокурора, однак апеляційний суд не надав відповіді на викладені у цій скарзі доводи і не спростував їх.

В запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_7 та його захисник - адвокат Свірідов Д. М. (кожен окремо) просять судові рішення в частині виправдання ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 263 КК України залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який частково підтримав касаційну скаргу прокурора і просив скасувати ухвалу апеляційного суду в частині виправдання ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 263 КК України, а провадження направити на новий апеляційний розгляд, захисника та виправданого, які заперечували проти задоволення скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ст. 419 КПК України в своїй ухвалі суд апеляційної інстанції зобов'язаний навести докладні мотиви прийнятого рішення і, якщо апеляція залишається без задоволення, зазначити підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Мотивувальна частина ухвали апеляційного суду має містити аналіз доказів і докладні мотиви прийнятого рішення. При цьому необхідно проаналізувати і співставити з наявними у кримінальному провадженні і додатково поданими матеріалами всі доводи апеляційних скарг і на кожен із них дати вичерпну відповідь. Висновки суду повинні мати посилання на відповідний матеріальний або процесуальний закон. Ухвалу, що не містить вмотивованих висновків на доводи апеляційної скарги з питань про доведеність або недоведеність обвинувачення, кваліфікацію злочину, про міру покарання, не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Суд апеляційної інстанції при розгляді даного провадження не дотримався цих вимог закону.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження прокурор, не погоджуючись із вироком місцевого суду, подав апеляційну скаргу, в якій порушував питання про скасування вказаного вироку щодо ОСОБА_7 та постановлення нового вироку. При цьому прокурор, зокрема, зазначав про безпідставність виправдання ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 263 КК України, посилаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки висновку судово-технічної експертизи протоколу обшуку автомобіля (яким не встановлено дописок, підчисток та правлення у протоколі від 05.09.2012 року), показам свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (які не вказували, що ніж з автомобіля взагалі не вилучався) та самому протоколу обшуку автомобіля. Крім того прокурор посилався на безпідставність визнання належним доказом висновку фізико-хімічного експертного дослідження матеріалів справи № 1470 від 12 листопада 2015 року (який покладено в основу виправдувального вироку), оскільки свідоцтво експерта, який його проводив, - є недійсним з 04 серпня 2008 року.

Усупереч вимогам ст. 419 КПК України апеляційний суд, залишивши апеляційну скаргу прокурора в цій частині без задоволення та зазначивши в ухвалі, що доводи прокурорає необґрунтованими, не навів жодних мотивів прийнятого рішення.

Отже апеляційний суд належним чином не розглянув доводи прокурора, не спростував їх і передчасно погодився з висновками місцевого суду стосовно недоведеності вчинення ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.

За таких обставин ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2016 року щодо ОСОБА_7 в частині виправдання за ч. 2 ст. 263 КК України не можна визнати законною та обґрунтованою, оскільки вона постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 412, п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для її скасування.

При новому апеляційному розгляді слід виконати всі вимоги чинного законодавства, перевірити доводи, на які посилаються учасники процесу, і постановити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436- 438 КПК України, п. 6 Розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2016 року щодо ОСОБА_7 в частині виправдання за ч. 2 ст. 263 КК України скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.