У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді
Синявського О.Г.,
суддів
Кліменко М.Р. і Нікітіна Ю.I.,
за участю прокурора
Сухарєва О.М.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 7 серпня 2007 року
кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора
Харківської області на вирок Дворічанського районного суду
Харківської області від 23 листопада 2006 року щодо ОСОБА_1 та
ОСОБА_2
Зазначеним вироком засуджено
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
раніше не судимого,
- за ч.3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення
волі;
- за ст.15 і ч.3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки 2
місяці позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим
визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3
роки 2 місяці.
На підставі ст.ст. 75, 104, 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1
звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим
строком на 1 рік з покладенням обов'язків не виїжджати за межі
України на постійне проживання без дозволу органу
кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи
кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи
або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в органи
кримінально-виконавчої системи.
ОСОБА_3,
IНФОРМАЦIЯ_2 народження,
раніше не судимого,
- за ч.3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення
волі.
- за ст.15 і ч.3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки 2
місяці позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим
визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3
роки 2 місяці.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1
звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим
строком на 3 роки і згідно зі ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на
ОСОБА_2 покладено обов'язки не виїжджати за межі України на
постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої
системи; повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи
або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в органи
кримінально-виконавчої системи.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь СТОВ
"Перемога" 1932 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засуджено за те, що вони за попередньою
змовою 03.08.2006 року о 13 год. проникли на охоронювану територію
тракторної бригади СТОВ "Перемога", розташованої за адресою:
АДРЕСА_1, звідки таємно викрали майно на загальну суму 1932 грн.
04.08.2006 року о 12 год. ОСОБА_1 за попередньою змовою з
ОСОБА_2 повторно проникли на охоронювану територію тракторної
бригади СТОВ "Перемога", звідки таємно намагались викрасти
редуктор приводу, вартістю 1100 грн., але свій злочинний намір не
довели до кінця з причин, незалежних від їх волі, оскільки були
затримані охоронцем тракторної бригади.
У апеляційному порядку вирок не переглядався.
У касаційному поданні заступник прокурора Харківської області
стверджує, що судом було неправильно застосовано кримінальний
закон і в порушення вимог ст.104 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільнено
неповнолітнього ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з
іспитовим строком на 3 роки, хоча для неповнолітнього іспитовий
строк не може перевищувати 2 років. Зазначає, що суд у
мотивувальній частині вироку, встановивши наявність пом'якшуючих
покарання обставин і можливість застосування щодо ОСОБА_2 ст.ст.
75, 104 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, безпідставно у резолютивній
частині вироку не звільнив його від відбування покарання з
випробуванням з іспитовим строком. Просить вирок щодо обох
засуджених скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, прокурора, який просив касаційне
подання задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи, викладені в касаційному поданні, колегія суддів вважає, що
воно підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Правильність встановлення фактичних обставин справи, юридична
кваліфікація дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч.3 ст.185, ст.15 і ч.3
ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
у касаційному поданні не
оскаржуються.
Покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 призначено відповідно до вимог
ст.65 КК з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, даних про особу
засуджених, пом'якшуючих покарання обставин: вчинення злочинів у
неповнолітньому віці, того, що засуджені щиро розкаялися у
вчиненому, активно сприяли розкриттю злочинів.
Суд дійшов правильного висновку про можливість виправлення
неповнолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без відбування покарання з
випробуванням зі встановленням їм на підставі ст.75, 104 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
іспитового строку. Це рішення суду належним
чином обгрунтоване у мотивувальній частині вироку і у касаційному
поданні не оскаржується.
У резолютивній частині вироку суд прийняв правильне рішення
про застосування ст.ст. 75, 104 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
щодо
засудженого ОСОБА_1 і звільнення його від відбування покарання з
випробуванням з іспитовим строком на 1 рік з покладенням певних
обов'язків, передбачених ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Разом з тим, при прийнятті в резолютивній частині вироку
рішення про застосування ст.ст. 75, 104 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
щодо засудженого ОСОБА_2 і звільнення його від відбування
покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки з
покладенням на нього певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, суд помилково замість прізвища ОСОБА_2
зазначив прізвище ОСОБА_1, що є технічною помилкою, яка підлягає
виправленню, а також допустив порушення вимог ч.3 ст. 104 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
тим, що визначив іспитовий строк у 3 роки в
той час, коли за вимогами цього закону іспитовий строк до
неповнолітніх, яким є і ОСОБА_2, установлюється тривалістю від 1
до 2 років. Зазначене порушення закону підлягає усуненню шляхом
зміни вироку суду щодо ОСОБА_2 і зменшенням встановленого йому при
звільненні від відбування покарання з випробуванням іспитового
строку до 1 року.
Наявність підстав для застосування ст.ст. 75, 76, 104 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з встановленням їм
іспитового строку в 1 рік не заперечує і прокурор у касаційному
поданні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вирок
Дворічанського районного суду Харківської області від 23 листопада
2006 року щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_1 підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційне подання заступника прокурора Харківської області
задовольнити частково.
Вирок Дворічанського районного суду Харківської області від
23 листопада 2006 року щодо ОСОБА_1та ОСОБА_3 змінити: виправити
описку і вважати, що в резолютивній частині вироку застосовано
ст.ст. 75, 104 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і звільнено від відбування
покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки ОСОБА_3, а
не ОСОБА_1, та зменшити призначений ОСОБА_2 при застосуванні
ст.ст. 75, 104 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
іспитовий строк з 3 (трьох)
до 1 (одного) року.
У решті вирок залишити без зміни.
Судді:
Синявський О.Г. Кліменко М.Р. Нікітін Ю.I.