У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного
Суду України у складі
головуючого
Паневіна В.О.,
суддів
Глоса Л.Ф. і Федченка О.С.,
за участю прокурора
Яковенко Р.I.
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 31 липня 2007 року
кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на
вирок Апеляційного суду Одеської області від 25 квітня 2007 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1 народження, уродженця та жителя
АДРЕСА_1, раніше судимого 16.09.1997 року за ст. 94 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 10 років позбавлення волі, звільненого 12.05.2005
р. умовно-достроково на 10 місяців 17 днів,
засуджено за ч. 2 п. 13 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 12
років 6 місяців позбавлення волі.
Питання про речові докази вирішено в порядку, визначеному ст.
81 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено
за те, що він 17 листопада 2006 року близько 17 години 30 хвилин,
будучи у стані алкогольного сп'яніння, у власному будинку,
розташованому по вулиці Ковальського у АДРЕСА_1, на грунті
особистих неприязних стосунків, що виникли під час сварки з
ОСОБА_2, з метою його вбивства взяв у сусідній кімнаті сокиру,
повернувся до кімнати, в якій знаходились ОСОБА_3та ОСОБА_2,
умисно наніс останньому удар сокирою по голові, від якого
потерпілий впав на підлогу, а засуджений наніс йому ще 5-6 ударів
обухом сокири в передню частину тулуба. Унаслідок заподіяних
ушкоджень потерпілий помер.
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на те, що умислу
на позбавлення життя потерпілого він не мав, обухом сокири наносив
йому удар тільки з метою перебити ключицю, але випадково поцілив в
голову, а інші тілесні ушкодження ОСОБА_2 заподіяв ОСОБА_3,
просить вирок змінити та пом'якшити йому покарання.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора
Яковенко Р.I., яка вважала безпідставними доводи касаційної
скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи,
викладені у скарзі, колегія суддів вважає, що вона скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні
злочину за обставин, встановлених судом, відповідає матеріалам
справи та грунтується на доказах, ретельно перевірених в судовому
засіданні й докладно наведених у вироку.
Зокрема, як видно з протоколу огляду місця події, в буднику
засудженого виявлено труп ОСОБА_2 з ознаками насильницької смерті.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_2
сталася від комбінованої відкритої черепно-мозкової травми з
вдавленим переломом кістки чола й субарахноїдальним крововиливом,
що є ушкодженням, несумісним з життям, та закритої травми грудей і
живота з численними переломами ребер, грудини, розриву печінки й
крововиливами у плевральну порожнину.
На досудовому слідстві та під час судового розгляду справи
ОСОБА_1 визнав, що саме він наніс сокирою удар в голову
потерпілого. Цього він не заперечує і в касаційній скарзі.
Його доводи про те, що інші тілесні ушкодження ОСОБА_2
заподіяв ОСОБА_3, суд обгрунтовано визнав безпідставними. З таким
висновком суду погоджується і колегія суддів, враховуючи наступне.
Як убачається з пояснень ОСОБА_1 від 18.11.2006 року, він
взагалі заперечував свою причетність до заподіяння будь-яких
тілесних ушкоджень потерпілому. В явці з повинною не вказував про
нанесення ОСОБА_3ударів ОСОБА_2 У подальшому під час досудового
слідства та судового розгляду справи став стверджувати, що тілесні
ушкодження тулуба потерпілого спричинив ОСОБА_3, наносячи йому
удари в груди металевою лапкою для ремонту взуття. Однак ці
твердження суперечать доводам касаційної скарги, відповідно до
яких ОСОБА_3сокирою наносив удари в тулуб ОСОБА_2 Тобто, показання
засудженого в цій частині є суперечливими.
Натомість, свідок ОСОБА_3незмінно давав показання про те, що
під час сварки ОСОБА_1, погрожуючи вбити ОСОБА_2, спочатку вдарив
його металевою палицею в підборіддя, потім взяв в сусідній кімнаті
сокиру, нею наніс удар по голові, внаслідок чого потерпілий впав
на підлогу, а засуджений наніс йому ще 5-6 ударів обухом сокири в
груди.
Ці послідовні показання свідка підтверджуються й іншими
доказами.
Зокрема, згідно з висновками судово-медичних експертиз на
трупі потерпілого виявлено забійну рану підборіддя, а рублене
поранення голови могло бути спричинене сокирою, яку вилучено з
місця скоєння злочину. Відповідно до даних, що містяться у
висновках судово-біологічних експертиз, походження слідів крові,
виявлених в будинку засудженого та на його одязі, від потерпілого
не виключається.
З огляду на викладене, у суду не було підстав вважати, що
свідок обмовив ОСОБА_1 у вчиненні вбивства ОСОБА_2 Суд
обгрунтовано визнав показання ОСОБА_3 такими, що відповідають
дійсності, і поклав їх в основу вироку.
Твердження засудженого про те, що він не мав наміру вбити
потерпілого, а тільки намагався заподіяти йому тілесні ушкодження,
обгрунтовано визнані судом безпідставними.
Оцінюючи докази, суд, як видно з вироку, обгрунтовано
послався на те, що ОСОБА_1 під час сварки з ОСОБА_2 погрожував
вбити його. З цією метою він сокирою наніс йому сильний удар в
голову, заподіявши несумісне з життям тілесне ушкодження.
За таких обставин злочинні дії ОСОБА_1, який раніше вчиняв
умисне вбивство, правильно кваліфіковані за ч.2 п.13 ст.115 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд, як видно з вироку,
керувався положеннями ст.65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та врахував
ступінь тяжкості вчиненого злочину й сукупність усіх даних, які
характеризують його особу, а також обставини, що пом'якшують та
обтяжують покарання. Підстав для пом'якшення покарання засудженому
колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 394-396 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без
задоволення, а вирок колегії суддів судової палати у кримінальних
справах Апеляційного суду Одеської області від 25 квітня 2007 щодо
ОСОБА_1- без змін.
Судді:
Паневін В.О. Глос Л.Ф. Федченко О.С.