У х в а л а

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     Колегія  суддів  Судової  палати   у   кримінальних   справах
Верховного Суду України у складі:

     головуючого

     Присяжнюк Т.I.,

     суддів

     Глоса Л.Ф., Федченка О.С.

     розглянула в судовому засіданні у м. Києві 3 липня 2007  року
кримінальну справу за касаційною  скаргою  потерпілих  ОСОБА_1  та
ОСОБА_2  на  постанову  Яворівського  районного  суду   Львівської
області від 12  грудня  2005  року  та  ухвалу  апеляційного  суду
Одеської області від 25 квітня 2006 року,

     Вказаною постановою кримінальну справу за обвинуваченням:

     ОСОБА_3,

     1978 року, народження, громадянина України, раніше судимого у
2002 році за ч. 1 ст. 296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         до сплати  штрафу
у сумі 600 грн.;

     - за ч. 2 ст. 286 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          закрито  внаслідок
акту амністії.

     Цивільний позов потерпілих залишено без розгляду.

     Ухвалою апеляційного суду Львівської області  від  25  квітня
2006 року постанову щодо ОСОБА_3 залишено без змін.

     Встановлено, що ОСОБА_3 10 серпня 2003  року  приблизно  о  3
годині 40 хвилин, керуючи автомобілем марки ВАЗ-21061 та рухаючись
по вул. Сагайдачного у  с.  Шкло  Яворівського  району  Львівської
області, на порушення п.п. 1.2, 1.5, 2.10, 12.1, 12.2, 12.3,  14.6
Правил  дорожнього  руху  України,  допустив  наїзд  на  пішоходів
ОСОБА_4. та ОСОБА_5, внаслідок чого  остання  померла,  а  ОСОБА_4
отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.

     У касаційній скарзі  потерпілі  ОСОБА_1  та  ОСОБА_2  просить
судові  рішення  щодо  ОСОБА_3  скасувати,  а  кримінальну  справу
направити на  новий  судовий  розгляд,  мотивуючи  тим,  що  судом
безпідставно застосовано Закон України "Про амністію"  ( 2591-15 ) (2591-15)
        
від 31 травня 2005 року, оскільки ОСОБА_3  раніше  був  судимий  і
також раніше до нього застосовували акт амністії.

     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що  підстав  для
призначення справи до розгляду не вбачається.

     Доводи касаційної скарги  потерпілих  ОСОБА_1  та  ОСОБА_2  з
приводу безпідставного застосування до ОСОБА_3 Закону України "Про
амністію" ( 2591-15 ) (2591-15)
         від 31 травня 2005 року, позбавлені підстав.

     Відповідно до п. "б" ст.  1  Закону  України  "Про  амністію"
( 2591-15 ) (2591-15)
         від 31 травня  2005  року  підлягають  звільненню  від
покарання особи, які мають неповнолітніх дітей, та вчинили злочини
з  необережності,  за  які  законом  передбачено  покарання,  менш
суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше десяти років.

     Яку  з  матеріалів,  провадження  у  кримінальній  справі  за
обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2  ст.
286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , закрито на підставі п.  4  ст.  6  КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , у зв'язку із застосуванням до  нього  п.  "б"
ст. 1 Закону України "Про амністію" ( 2591-15 ) (2591-15)
         від 31 травня 2005
року, оскільки ОСОБА_3 вчинив злочин з  необережності  та  має  на
утриманні неповнолітню дитину, 2002 року народження.

     Підстав для призначення  справи  до  касаційного  розгляду  з
повідомленням  учасників  судового  розгляду  колегія  суддів   не
вбачає.

     Керуючись статтями 394-396 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів

                            УХВАЛИЛА:

     Відмовити в задоволенні касаційної скарги потерпілих  ОСОБА_1
та ОСОБА_2

                              СУДДI:

              Присяжнюк Т.I. Глос Л.Ф. Федченко О.С.