У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
                Верховного Суду України у складі:
     Головуючого
 
     Синявського О.Г.
 
     суддів
 
     Пекного С.Д., Таран Т.С.
 
     розглянула в судовому засіданні в м.Києві " 3  "  липня  2007
року  кримінальну  справу  за   касаційним   поданням   заступника
прокурора Кіровоградської  області  на  ухвалу  апеляційного  суду
Кіровоградської області від 23  травня  2005  року  щодо  ОСОБА_1,
ОСОБА_2 і ОСОБА_3.
 
     Вироком Долинського районного  суду  Кіровоградської  області
від 17 лютого 2006 року
 
                             ОСОБА_1,
 
                  IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
 
         громадянин України, працівник СФГ "Відродження",
 
                           не судимий,
 
     засуджений за ч.2 ст.296 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  2  роки
позбавлення волі.
 
     На підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1  звільнений
від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на  1
рік, а на підставі ст.76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на нього покладено
обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання  без
дозволу органу кримінально-виконавчої системи.
 
                             ОСОБА_2,
 
                  IНФОРМАЦIЯ_2 року народження,
 
                 громадянин України, не судимий,
 
     засуджений:
 
     - за ч.2 ст.296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 1  рік  позбавлення
волі;
 
     - за ч.2 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         із  застосуванням  ст.
69  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  3  роки  позбавлення  волі   без
конфіскації майна.
 
     Відповідно до ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , шляхом поглинення
менш  суворого  покарання  більш   суворим,   визначено   3   роки
позбавлення волі без конфіскації майна.
 
                             ОСОБА_3,
 
                IНФОРМАЦIЯ_31985 року народження,
 
                 громадянин України, безробітний,
 
 судимий 25 грудня 2003 року за ст.188 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        
 
     на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України
                           ( 2341-14 ) (2341-14)
        
 
звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,
 
     засуджений за ч.2 ст.187 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  3  роки
позбавлення волі без конфіскації майна.
 
     На підставі ст.71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          частково  приєднано
покарання за попереднім вироком і остаточно  визначено  3  роки  6
місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
 
     Постановлено стягнути:
 
     - із ОСОБА_1 і  ОСОБА_2  на  користь  ОСОБА_4  по  2000  грн.
відшкодування моральної шкоди;
 
     - із ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 і ОСОБА_6  по  2000
грн. з кожного і матеріальну шкоду 305 грн., на користь ОСОБА_5 із
ОСОБА_2 і ОСОБА_3 солідарно по 152 грн. 50 коп..
 
     Ухвалою апеляційного  суду  Кіровоградської  області  від  23
травня 2006 року вирок залишено без зміни.
 
     Уточнено резолютивну  частину  вироку  Долинського  районного
суду від 17  лютого  2006  року  і  постановлено  вважати  ОСОБА_3
засудженим за ст.187 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          із  застосуванням
ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         до  3  років  позбавлення  волі  без
конфіскації  майна.  На  підставі  ст.71  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
частково приєднано невідбуте покарання  за  попереднім  вироком  і
остаточно  призначено  покарання  у  вигляді  3  років  6  місяців
позбавлення волі без конфіскації майна.
 
     Згідно з вироком суду, 16 вересня 2005 року о 1 год.  30  хв.
біля бару "Iрина" у м.Долинська Кіровоградської області ОСОБА_2  і
Зажурило групою осіб грубо порушили громадський  порядок,  виявили
явну  неповагу  до  суспільства,  що  супроводжувалось   особливою
зухвалістю, і завдали ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження.
 
     4 грудня 2005 року о 1 год. 30 хв. у  м.Долинська  ОСОБА_2  і
ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб скоїли  розбійний  напад
на ОСОБА_5  і  ОСОБА_6,  поєднаний  із  небезпечним  для  життя  і
здоров'я насильством, і заволоділи їхнім майном.
 
     У касаційному поданні прокурор просить скасувати  ухвалу  від
23 травня 2006  року  і  направити  кримінальну  справу  на  новий
апеляційний   розгляд   у   зв'язку    з    істотним    порушенням
кримінально-процесуального закону і  невідповідністю  призначеного
покарання тяжкості злочину та особам засуджених, оскільки один  із
членів  колегії  апеляційного  суду  розглядав   і   залишив   без
задоволення апеляцію прокурора на постанову  суду  про  скасування
постанови слідчого про порушення  кримінальної  справи  за  фактом
хуліганства  у  даній  справі,  а  положення  ст.69   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
           застосовані   місцевим   судом    безпідставно    та
невмотивовано.
 
     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи подання, колегія суддів  вважає,  що  касаційне
подання задоволенню не підлягає.
 
     Ухвалою апеляційного  суду  Кіровоградської  області  від  27
грудня 2005 року залишено без задоволення  апеляцію  прокурора  на
постанову Долинського районного суду від 18 жовтня 2005 року, якою
постанова про порушення кримінальної справи за фактом  хуліганства
щодо ОСОБА_4 від 27 вересня 2005 року скасована у зв'язку  з  тим,
що орган досудового слідства не дотримався вимог ст.98 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , порушивши справу  не  щодо  конкретної  особи,  а  за
фактом, тоді як ОСОБА_4 вказав на  конкретну  особу,  яка  вчинила
відносно нього хуліганські дії.
 
     Перелік обставин, які  виключають  участь  судді  в  розгляді
справи, дійсно не є  вичерпним,  однак  ці  обставини  мають  бути
такими, що викликають  сумнів  у  об'єктивності  судді.  У  даному
випадку судове  рішення,  яке  переглядав  суддя,  який  розглядав
кримінальну справу у складі колегії суддів апеляційної  інстанції,
стосувалося не суті обвинувачення, а дотримання  формальних  вимог
кримінально-процесуального закону на стадії порушення справи. Отже
істотного порушення вимог кримінального закону, про яке йдеться  в
касаційному поданні, у справі допущено не було.
 
     Підстав  для  обтяження  призначеного  засудженим   покарання
колегія суддів також не вбачає.
 
     Таким чином, немає підстав для внесення  кримінальної  справи
відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у касаційний розгляд  з  метою
скасування ухвали апеляційного суду від  23  травня  2006  року  з
мотивів, наведених у поданні прокурора.
 
     Керуючись ст.394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,
 
                        у х в а л и л а :
 
     відмовити  в  задоволенні  касаційного   подання   заступника
прокурора Кіровоградської області.
 
                              судді:
 
     Синявський О.Г. Пекний С.Д. Таран Т.С.