У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Короткевича М.Є.
суддів
Синявського О.Г., Пекного С.Д.
за участю прокурора
Сорокіної О.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 3 липня 2007 року
кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника
прокурора Харківської області на вирок Київського районного суду
м. Харкова від 8 грудня 2006 року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
уродженець м. Харкова, раніше не судимий,
засуджений за ч. 2 ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою
власністю, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст.
75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
з іспитовим строком 3 роки і з
покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
В апеляційному порядку справа не переглядалася.
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 14 грудня
2006 року вирок уточнено в частині призначення покарання -
виключено застосування конфіскації всього майна, яке є власністю
ОСОБА_1.
За вироком суду ОСОБА_1. визнано винним у тому, що він 5
жовтня 2006 року в період часу з 18-ої год. до 21-ої год. 30 хв. у
квартирі АДРЕСА_1 повторно незаконно придбав і виготовив
психотропну речовину - метамфетамін (первітін), загальною вагою
сухого залишку 0,4128 г, частину якої вжив самостійно шляхом
внутрішньовенної ін'єкції, частину загальною вагою сухого залишку
0,0011 г - безоплатно незаконно збув ОСОБА_2., який також
перебував у квартирі і вжив цей засіб, а ще частину зберігав з
метою подальшого збуту.
У касаційному поданні перший заступник прокурора Харківської
області просить скасувати вирок і постанову суду, а справу
повернути на новий судовий розгляд через порушення вимог
кримінального і кримінально-процесуального закону.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Короткевича
М.Є., думку прокурора, який підтримав касаційне подання частково в
частині скасування постанови суду про уточнення вироку,
перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційного
подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає
частковому задоволенню з таких підстав.
Суд, приймаючи рішення про уточнення вироку в порядку ст. ст.
409 та 411 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, не правильно визначив коло
питань, які можуть бути вирішені у такому порядку, в зв'язку з чим
допустив порушення закону.
Так, в порядку, передбаченому статтями 409, 411 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
можуть бути усунені помилки, неточності, всякого роду
сумніви і протиріччя, що виникають у процесі виконання вироку. Але
при цьому суд не має права змінювати вирок по суті.
Iз роз'яснень, що містяться в п. 12 постанови Пленуму
Верховного Суду України від 21 грудня 1990 року №11
( v0011700-90 ) (v0011700-90)
"Про практику застосування судами України
процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з
виконанням вироків", вбачається, що питання, які зачіпають суть
вироку, стосуються прогалин і недоліків вироків в частині
призначення покарання, не підлягають розгляду в порядку,
передбаченому ст. 411 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
. Зокрема, не можна у
такому порядку уточнити призначене покарання (як основне, так і
додаткове) щодо його виду та строку.
У зв"язку з викладеним постанова суду про уточнення вироку в
частині призначення покарання підлягає скасуванню.
Крім того, вирок суду у відповідності зі ст. 395 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
щодо ОСОБА_1. підлягає також зміні.
Органи досудового слідства пред'явили ОСОБА_1 обвинувачення у
незаконному придбанні, виготовленні і зберіганні психотропної
речовини з метою збуту та її збуті й кваліфікували його дії за ч.
2 ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за ознакою повторності.
Суд погодився із такою кваліфікацією. Однак, органи
досудового слідства в обвинувальному висновку і суд у вироку не
вказали, які саме дії засудженого кваліфіковані як придбання
психотропної речовини, та не встановили, за яких обставин вони
вчинені.
Тому із вироку належить виключити визнання ОСОБА_1. винуватим
у незаконному придбанні психотропної речовини з метою збуту.
Згідно з роз"ясненнями, що містяться в п. 10 постанови
Пленуму Верховного Суду України №4 від 26 квітня 2002 року "Про
судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних
засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів"
( v0004700-02 ) (v0004700-02)
незаконне заволодіння психотропними речовинами та
наступне їх зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту чи
без такої мети, а також їх незаконний збут утворюють сукупність
злочинів, передбачених ст. 308 і ст. 307 чи ст. 309 КК, проте не
утворюють ознаки повторності, передбаченої ч. 2 ст. 307 або ч. 2
ст. 309 КК. Тобто, повторність має місце у випадку, коли
психотропна речовина збувається кільком особам.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 одноразово
виготовив 0,4128 г психотропної речовини, частину вжив власно,
частину один раз збув ОСОБА_2. і частину зберігав з метою
подальшого збуту.
За таких обставин у діях ОСОБА_1. відсутня кваліфікуюча
ознака ч. 2 ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
як повторність, а тому
його дії необхідно перекваліфікувати з ч. 2 на ч. 1 ст. 307 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
і за цим законом призначити йому покарання.
У касаційному поданні прокурора обгрунтовано поставлено
питання про виключення з вироку застосування щодо ОСОБА_1.
додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, оскільки його
було засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із
застосуванням ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, а відповідно до вимог
ст. 77 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
у разі звільнення особи від
відбування покарання з випробуванням дана норма закону не
передбачає призначення такого додаткового покарання як конфіскація
майна.
Але, враховуючи те, що дії ОСОБА_1. підлягають
перекваліфікуванню з ч. 2 на ч. 1 ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і
ця норма закону не передбачає додаткового покарання - конфіскацію
майна. Тому не має підстав для задоволення подання прокурора в цій
частині.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання першого заступника прокурора Харківської
області задовольнити частково.
Постанову Київського районного суду м.Харкова від 14 грудня
2006 року щодо ОСОБА_1 про уточнення вироку в частині призначення
покарання скасувати.
У відповідності зі ст. 395 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
вирок
Київського районного суду м.Харкова від 8 грудня 2006 року щодо
ОСОБА_1 змінити.
Виключити з нього посилання на придбання психотропної
речовини.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_1. з ч. 2 на ч. 1 ст. 307 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
і призначити йому покарання за цим законом 3
роки позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на
підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
з іспитовим строком 2 роки
і з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
Судді:
Короткевич М.Є. Синявський О.Г. Пекний С.Д.