У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

      Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

                 у кримінальних справах у складі:

     головуючого-судді

     Міщенка С.М.

     суддів

     Глоса Л.Ф., Кліменко М.Р.

     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві  19  червня  2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1.
на вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 11
травня 2006 року та  ухвалу  Апеляційного  суду  Дніпропетровської
області від 20 вересня 2006 року.

     Цим вироком

     ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

     громадянина України, раніше не судимого,

     засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  1  рік
позбавлення волі.

     З ОСОБА_1. на користь  ОСОБА_2.  на  відшкодування  моральної
шкоди стягнуто 10000 грн.

     Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської  області  від  20
вересня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1. змінено, на підставі  статей
75 та 76 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          його  звільнено  від  відбування
покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з  покладенням
на  нього  певних  обов'язків.  Стягнуто  з  ОСОБА_1.  на  користь
ОСОБА_2. на відшкодування моральної шкоди 3000 грн. В решті  вирок
залишено без зміни.

     ОСОБА_1. визнано винним та засуджено за умисне заподіяння  29
червня 2005 року потерпілій ОСОБА_2. середньої  тяжкості  тілесних
ушкоджень за обставин, викладених у вироку.

     У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1,
за їх змістом, просить вирок скасувати, а справу направити на нове
розслідування.  При  цьому  засуджений  посилається   на   істотні
порушення   вимог   кримінально-процесуального   закону   органами
досудового слідства та  судом  першої  інстанції,  невідповідність
висновків суду фактичним обставинам справи, а також  зазначає,  що
показання  потерпілої  та  свідків  є  неправдивими,  а   висновок
судово-медичної експертизи сфальсифікованим.

     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія  суддів  вважає,  що
касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.

     Висновки суду про винність засудженого  ОСОБА_1.  в  умисному
заподіянні  потерпілій  ОСОБА_2.   середньої   тяжкості   тілесних
ушкоджень підтверджуються показаннями  самої  потерпілої,  свідків
ОСОБА_3.,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6.  і   ОСОБА_7.,   висновком
судово-медичної експертизи, а також показаннями  самого  ОСОБА_1.,
яким суд дав належну оцінку у вироку.

     Допустимість зібраних у справі та покладених в основу  вироку
доказів, а також всебічність, повнота і об'єктивність встановлення
фактичних обставин справи судом першої  інстанції  були  предметом
перевірки апеляційного  суду.  При  цьому  процесуальних  порушень
збирання доказів органами досудового слідства  та  їх  дослідження
судом першої інстанції апеляційним судом не встановлено. Зазначені
висновки апеляційного суду засудженим ОСОБА_1. у касаційній скарзі
не оспорюються.

     Перевіркою   матеріалів   справи   касаційним   судом   також
встановлено, що показання потерпілої та  зазначених  вище  свідків
повністю  узгоджуються  як  між   собою,   так   і   з   висновком
судово-медичної експертизи, згідно якого у ОСОБА_2. були  виявлені
тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин  правої  половини
обличчя та перелам тіла правої виличної кістки, які відносяться до
середньої тяжкості  тілесних  ушкоджень,  що  спричинили  тривалий
розлад її здоров'я.

     Таким чином, підстав вважати зазначені  показання  потерпілої
та свідків суперечливими і непослідовними, або такими, що свідчать
про обмову засудженого в умисному  заподіянні  ОСОБА_2.  середньої
тяжкості тілесних ушкоджень, у колегії суддів немає.

     З  урахуванням  встановлених  у  справі  фактичних  обставин,
злочинні дії засудженого ОСОБА_1. вірно кваліфіковані судом за  ч.
1 ст. 122 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  тобто  кримінальний  закон  до
нього застосовано правильно.

     Тому, підстав для скасування вироку суду першої інстанції  за
доводами касаційної скарги засудженого, у колегії суддів немає.

     Посилання засудженого ОСОБА_1. на  невідповідність  висновків
суду першої  інстанції  фактичним  обставинам  справи,  визначення
якого дано у ст. 369 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія  суддів  не
бере до  уваги,  бо  відповідно  до  ч.  3  ст.  398  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , ці обставини не є предметом дослідження та  перевірки
касаційного суду. Крім того, оцінка  зібраних  у  справі  доказів,
відповідно до вимог ст. 67 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , відноситься до
компетенції суду, який постановив вирок.

     Перевіркою матеріалів справи також встановлено,  що  органами
досудового слідства та судом першої  інстанції  істотних  порушень
вимог кримінально-процесуального закону, які б  тягнули  безумовне
скасування постановлених щодо ОСОБА_1. судових рішень, у справі не
допущено.

     Покарання засудженому ОСОБА_1. призначено судом відповідно до
вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     З урахуванням змін,  внесених  апеляційним  судом,  правильно
також вирішено й  цивільний  позов  про  відшкодування  заподіяної
потерпілій ОСОБА_2. моральної шкоди.

     На  підставі  наведеного,  керуючись  ст.  394  КПК   України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів

                            УХВАЛИЛА :

     у  задоволенні   касаційної   скарги   засудженого   ОСОБА_1.
відмовити.

                             СУДДI :

     Міщенко С.М. Глос Л.Ф. Кліменко М.Р.