У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
Головуючого
Синявського О.Г.
суддів
Вус С.М., Косарєва В.I.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 червня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1
на вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19
жовтня 2005 року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
уродженку та мешканку м. Острог Рівненської області,
раніше судиму, 27.10.1999 року
за ст. 229-1 ч. 3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
1960 року на 4 роки
позбавлення волі,
засуджено за ст. 307 ч. 3 К України на 9 років позбавлення
волі з конфіскацією всього особисто належного майна.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28
лютого 2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
ОСОБА_1 засуджено за те, що вона маючи умисел на незаконне
придбання і зберігання з метою збуту наркотичних засобів, у період
часу з літа 2003 року по 16 квітня 2005 року на території
Острозького району Рівненської області купувала у невстановлених
осіб наркотичний засіб - макову соломку, яку потім незаконно
зберігала на околиці с. Солов'ї Острозького району у кількості
48040гр., тобто в особливо великому розмірі. Продовжуючи свої
злочинні дії ОСОБА_1 24 квітня 2005 року з метою збуту, разом з
особою, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження,
привезли в м. Дніпропетровськ вказаний наркотичний засіб. Цього ж
дня, приблизно о 5 годині, поблизу будинку АДРЕСА_1, працівники
міліції виявили та вилучили у засудженої вказаний наркотичний
засіб.
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 просить вирок щодо неї
скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. На
обгрунтування своїх вимог вказує на те, що досудове слідство
проведено неповно та однобічно, а висновки суду не відповідають
фактичним обставинам справи. Стверджує, що свої показання щодо
наявності у неї умислу на збут наркотичних засобів давала під
тиском з боку працівників міліції.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не
підлягає задоволенню.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні
інкримінованого їй злочину, за обставин, викладених у вироку,
підтверджується сукупністю зібраних та перевірених у судовому
засіданні доказів, а твердження засудженої про те, що вона не
зберігала і не перевозила наркотичні засоби з метою подальшого їх
збуту є непереконливими.
Під час допиту як обвинуваченої ОСОБА_1 вину визнала та
пояснила, що вона купувала наркотичний засіб та зберігала його у
покинутому сараї на околиці села, де і розфасовувала його в
поліетиленові пакети. У подальшому вона привезла вказаний
наркотичний засіб у м. Дніпропетровськ з метою його подальшого
збуту, однак була затримана працівниками міліції.
З аналізу показань свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 убачається, що
вони були присутніми у якості понятих при затриманні працівниками
міліції двох жінок, які вийшли з рейсового автобуса і несли чотири
сумки. Під час їх затримання ОСОБА_1 пояснила, що у сумках
знаходиться наркотичний засіб.
Згідно з даними протоколу адміністративного затримання у
ОСОБА_1 виявлено та вилучено 28 поліетиленових пакетів з
подрібненою речовиною світло-коричневого кольору, а у ОСОБА_4 15
таких пакетів, а всього загальною вагою 48 040 гр.
Безпідставними є і твердження засудженої щодо застосування до
неї працівниками міліції недозволених методів ведення слідства,
оскільки дана обставина була предметом дослідження як судом першої
так і апеляційної інстанцій і визнана непереконливою.
Суд повно дослідив обставини справи, дав зібраним доказам
належну оцінку і правильно застосував матеріальний закон.
Iстотних порушень норм кримінально-процесуального закону по
справі не встановлено.
Покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і
призначене з урахуванням характеру та ступеня тяжкості вчиненого
злочину, даним щодо особи засудженої.
Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з
повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
,
немає.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. 394 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів Верховного Суду України -
у х в а л и л а :
відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженої ОСОБА_1
Судді :