У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     Колегія  суддів  Судової  палати   у   кримінальних   справах
Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
 
     Присяжнюк Т.I.,
 
     суддів
 
     Філатова В.М., Паневіна В.О.,
 
     за участю прокурора
 
     Морозової С.Ю.
 
     розглянула в судовому засіданні у м.  Києві  19  червня  2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого  ОСОБА_1
на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від
22 травня 2006 року  та  ухвалу  апеляційного  суду  Чернігівської
області від 3 серпня 2006 року щодо нього.
 
     Вказаним вироком засуджено:
 
     ОСОБА_1,
 
     IНФОРМАЦIЯ_1  народження,  громадянина  України,  раніше   не
судимого,
 
     - ч. 2 ст. 345 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  3  роки  обмеження
волі.
 
     Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 3  серпня
2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
 
     За вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому,  що  він  20  січня
2005 року приблизно о 4 годині, перебуваючи у  стані  алкогольного
сп'яніння, у приміщенні кафе "Орхідея" по вул.  Iванівській  у  м.
Прилуках  Чернігівської  області   умисно   заподіяв   працівникам
правоохоронних органів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4  легкі  тілесні
ушкодження при виконанні ними службових обов'язків.
 
     У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення
щодо нього скасувати, а кримінальну справу направити на  додаткове
розслідування, мотивуючи тим, що його  безпідставно  засуджено  за
вчинення злочину, оскільки працівники правоохоронних органів у той
момент не перебували при виконанні своїх службових обов'язків.
 
     Заслухавши доповідача, прокурора,  який  підтримав  касаційне
подання,  перевіривши  матеріали  справи  та  доводи   касаційного
подання, колегія суддів вважає,  що  подання  підлягає  частковому
задоволенню за наступних підстав.
 
     Як убачається із матеріалів справи,  засуджений  ОСОБА_1,  не
погоджуючись з вироком, подав апеляційну  скаргу,  в  якій  просив
вказане судове рішення скасувати,  а  провадження  у  кримінальній
справі закрити.
 
     Розглянувши подану апеляцію,  апеляційний  суд  на  порушення
вимог ст. 377 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
         своє рішення  про  залишення
апеляції без задоволення, а  вироку  щодо  ОСОБА_1  -  без  зміни,
належним чином не мотивував.
 
     Відповідно до вимог вказаного закону  в  ухвалі  апеляційного
суду  має  бути  зазначено  суть  апеляції  та   докладні   мотиви
прийнятого рішення.  При  залишенні  апеляції  без  задоволення  в
ухвалі мають бути зазначені підстави, через які  апеляцію  визнано
необгрунтованою.
 
     Як убачається із матеріалів справи, поза увагою  апеляційного
суду залишилися без відповіді деякі питання і доводи  апеляцій,  а
на деякі не дано вичерпної відповіді.
 
     Зокрема, в ухвалі апеляційного  суду  не  спростовані  доводи
апеляційної скарги засудженого ОСОБА_1 з  приводу  порушеного  ним
питання щодо обставин спричинення  саме  йому  тілесних  ушкоджень
потерпілими.
 
     Згідно з даними висновку судово-медичної експертизи,  ОСОБА_1
були спричинені тілесні ушкодження середньої  тяжкості  у  вигляді
закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку та  нирки,
субарахноідального крововиливу, численних саден на обличчі, шиї та
тулубі, які могли  утворитись  при  завдаванні  ударів  руками  та
ногами по голові та тулубу. Вказані тілесні  ушкодження  не  могли
утворитись при падінні на тверде покриття, або при іншому контакті
з ним (а.с. 315-322).
 
     Як убачається зі змісту вироку, суд, вказавши, що  спричинені
ОСОБА_1 тілесні ушкодження могли утворитися при  його  падінні  та
контактуванні з асфальтом під  час  його  затримання  працівниками
правоохоронних органів, тим самим допустив суперечності.
 
     Апеляційний суд на вказані протиріччя, допущенні судом першої
інстанції, свою увагу не звернув.
 
     Крім  того,  судом  апеляційної   інстанції   не   перевірено
посилання в апеляції ОСОБА_1 щодо  правомірності  дій  працівників
правоохоронних органів, які,  на  думку  ОСОБА_1,  не  мали  права
виконувати свої службові обов'язки, оскільки  перебували  у  стані
алкогольного сп'яніння.
 
     Також апеляційним судом не дано відповіді й на інші, порушені
в апеляції, питання, що є неприпустимим.
 
     За таких обставин,  апеляційний  суд,  розглядаючи  справу  в
апеляційному порядку за апеляційною скаргою ретельно не  перевірив
і не проаналізував її доводи, відповіді на  них  не  дав  та  своє
рішення про залишення апеляції без задоволення належним  чином  не
мотивував.
 
     З урахуванням наведеного, колегія суддів  вважає,  що  ухвала
апеляційного суду підлягає скасуванню,  а  справа  направленню  на
новий апеляційний розгляд.
 
     При новому апеляційному розгляді справи  необхідно  врахувати
вищенаведене,  відповісти  на  всі  доводи  апеляційної  скарги  і
прийняти законне та обгрунтоване рішення.
 
     Керуючись статтями 394-396 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів
 
                            УХВАЛИЛА:
 
     Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
 
     Ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від  3  серпня
2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну  справу  направити
на новий апеляційний розгляд.
 
                              СУДДI:
 
             Присяжнюк Т.I. Філатов В.М. Паневін В.О.