У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
     Синявського О.Г.
     суддів
     Глоса Л.Ф.,  Коротких О.А.
     з участю прокурора
     Матюшевої О.В.
 
     розглянула в судовому засіданні в м.Києві " 15 " червня  2007
року кримінальну справу за  касаційним  поданням  прокурора,  який
брав участь у розгляді  справи  судом  апеляційної  інстанції,  на
ухвалу апеляційного суду Донецької області від 5 грудня 2005 року,
якою вирок Волноваського районного суду Донецької області  від  19
вересня 2005 року щодо
                             ОСОБА_1,
                  IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
                громадянина України, не судимого,
                    працюючого IНФОРМАЦIЯ_2, -
     змінено, призначено засудженому  за  ст.286  ч.2  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
          покарання  у  вигляді  3  років  позбавлення  волі  з
позбавленням права керувати всіма транспортними  засобами  строком
на 3 роки. На підставі  ст.75  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          звільнено
ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим  строком
на 2 роки та на підставі ст.76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         покладено на
нього  обов'язки  не  виїжджати  за  межі  України   на   постійне
проживання без  дозволу  органів  кримінально-виконавчої  системи,
повідомляти ці органи про зміну місця роботи, проживання, навчання
та    періодично    з'являтися    для    реєстрації    в    органи
кримінально-виконавчої системи. В решті вирок залишено без зміни.
     Вироком суду  постановлено  стягнути  з  ОСОБА_1  на  користь
ОСОБА_2 5631 грн. відшкодування матеріальної шкоди та 15000 грн. -
моральної шкоди, а також стягнуто судові витрати.
     ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він, не маючи  дозволу  на
право керування мотоциклами,  7 травня 2005 року  приблизно  о  22
год., керуючи власним мотоциклом "ЯВА-350" із  пасажиром  ОСОБА_3,
рухаючись  по  автошляху  із  с.Малиновський  до  сел.Єленівка   у
Волноваському районі, порушив правила дорожнього руху, не впорався
з керуванням та перевернув мотоцикл,  у  результаті  чого  пасажир
ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, що спричинили його смерть.
     У касаційному поданні прокурор просить ухвалу  щодо   ОСОБА_1
скасувати, а справу  направити  на  новий  апеляційний  розгляд  і
посилається на те, що  суд  позбавив  засудженого  права  керувати
транспортними засобами, якого той не мав, що при  визначенні  міри
покарання суд невірно оцінив  тяжкість  злочину,  дані  про  особу
засудженого та обставини,  які  впливають  на  його  покарання,  в
результаті чого покарання ОСОБА_1 є  надто  м'яким,  а  також  суд
безпідставно  звільнив  засудженого  від  відбування   додаткового
покарання.
     Заслухавши  доповідача,  думку  прокурора,   яка   підтримала
касаційне подання, перевіривши  матеріали  справи  та  обговоривши
доводи  подання,  колегія  суддів  вважає,  що  подання  прокурора
підлягає задоволенню.
     Стосовно   твердження   прокурора   про   надмірну   м'якість
призначеного апеляційним судом  покарання  колегія  суддів  вважає
необхідним зазначити наступне. Міра покарання у  вигляді  3  років
позбавлення  волі  з  позбавленням  права  керувати  транспортними
засобами строком на 3 роки була обрана ОСОБА_1  місцевим  судом  і
залишена апеляційним судом без зміни, хоча й  розцінена  в  ухвалі
апеляційного суду як надмірно сувора. Однак висновок  апеляційного
суду  про  можливість  виправлення  ОСОБА_1   без   ізоляції   від
суспільства  дійсно  не  є   справедливим.    Дорожньо-транспортна
пригода, в результаті якої  загинув  потерпілий  ОСОБА_3,  сталася
внаслідок неуважності та  необачності  ОСОБА_1,  який  до  того  ж 
керував мотоциклом не маючи посвідчення на керування транспортними
засобами.
     Крім того, стаття 75 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          не  передбачає
звільнення особи від відбування покарання у виді позбавлення права
займатися певною діяльністю. Отже,  апеляційний  суд  неправомірно
звільнив   засудженого   ОСОБА_1    від   відбування   додаткового
покарання.
     Твердження прокурора  про  безпідставне  призначення  ОСОБА_1
додаткового  покарання   у   виді   позбавлення   права   керувати
транспортними засобами, що передбачене у  санкції  ч.2  ст.286  КК
України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          як  альтернативне,  колегія   суддів   також
підтримує. Згідно  з  роз'ясненнями Постанови  Пленуму  Верховного
Суду України №7 ( v0007700-03 ) (v0007700-03)
         від 24 жовтня 2003  року,  суд  не
вправі призначити таке покарання особі, яка не має права  керувати
транспортними засобами.
     Таким  чином,  у   зв'язку   з   неправильним   застосуванням
кримінального закону ухвала апеляційного суду підлягає  скасуванню
з направленням справи на новий апеляційний розгляд.
     На підставі наведеного, керуючись ст.ст.395, 396 КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів -
                         у х в а л и л а:
     касаційне подання прокурора,  який  брав  участь  у  розгляді
справи судом апеляційної інстанції, задовольнити.
     Ухвалу апеляційного суду Донецької області від 5 грудня  2005
року  щодо  ОСОБА_1  скасувати,  а  справу  направити   на   новий
апеляційний розгляд.
                              судді:
     Синявський О.Г.  Глос Л.Ф.  Коротких О.А.