розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 26 жовтня 2017 року касаційну скаргу захисника Семейка В.В. на вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 25 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 05 липня 2016 року у кримінальному провадженні щодо засудженого

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, судимого, останній раз вироком

Сокирянського районного суду Чернівецької області від 13 березня 2014 року за ч. 2 ст. 185 КК України до

покарання у виді арешту на строк три місяці, звільненого 04 жовтня 2014 року по відбуттю покарання,

прокурора Хейлик Н.М.,

засудженого ОСОБА_3,

У касаційній скарзі захисником викладено вимогу про скасування судових рішень щодо засудженого ОСОБА_3 із призначенням нового розгляду в суді першої інстанції. Вимогу мотивовано істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, що є безумовними підставами до скасування вироку суду та ухвали апеляційного суду, оскільки, як зазначає захисник, підготовче судове засідання було проведено без виклику та участі потерпілого. Також зазначає, що в матеріалах кримінального провадження відсутній технічний носій інформації, на якому зафіксоване судові засідання від 25 квітня 2016 року. Крім того, зазначає, що ОСОБА_3 заявлялось клопотання про призначення йому захисника, яке не було розглянуто судом.

Вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 25 квітня 2016 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк один рік; за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань остаточно ОСОБА_3 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців. Цивільний позов ОСОБА_4 задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь потеорпілого 4 290,45 грн в рахунок відшкодування матеріальних збитків та 5 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди. Вироком суду також вирішено питання щодо процесуальних витрат та долю речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочину за таких обставин.

12 серпня 2015 року, приблизно о 13-ій год., будучи у стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_5 прийшли в будинок за місцем проживання ОСОБА_4 АДРЕСА_1. Під час суперечки із ОСОБА_4, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, заподіяли кулаками удари в область обличчя та тулуба потерпілого, чим спричинили легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.

Крім цього, ОСОБА_3, діючи умисно, наніс потерпілому ОСОБА_4 один удар кулаком в обличчя внаслідок якого спричинив тілесне ушкодження у вигляді відкритого поперечного перелому кісток носу без зміщення кісткових фрагментів та забійну рану спинки носу, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я.

Крім цього, ОСОБА_5, діючи умисно, наніс потерпілому ОСОБА_4 один удар кулаком руки в область щелепи внаслідок якого спричинив тілесне ушкодження у вигляді закритого подвійного перелому правої гілки нижньої щелепи з різним ступенем зміщення, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я, а також умисно наніс один удар електричною металевою плиткою для приготування їжі внаслідок чого спричинив йому тілесне ушкодження у вигляді закритого лінійного перелому склепіння черепу, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечні у момент заподіяння.

Крім того, ОСОБА_3 23 лютого 2016 року, приблизно о 15-ій год., діючи умисно, з метою таємного викрадення чужого майна, прибув до будинку по АДРЕСА_2, де шляхом зірвання металевої скоби, на якій утримувався навісний замок, відчинив вхідні двері та проник всередину будинку, звідки таємно викрав майно ОСОБА_6, з яким з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 619 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 05 липня 2016 року апеляційні скарги засудженого ОСОБА_3 та захисника Сивака В.В., який діяв в інтересах засудженого ОСОБА_5, залишено без задоволення, а вирок суду від 25 квітня 2016 року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_5 - без зміни.

Ці судові рішення постановлені щодо засудженого ОСОБА_5 у касаційному порядку не оскаржені.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги захисника, засудженого ОСОБА_3, який підтримав касаційну скаргу захисника та просив її задольнити, перевіривши матеріали провадження й обговоривши наведені у скарзі доводи, суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 122; ч. 3 ст. 185 КК України, у касаційній скарзі захисника не оспорюються, як і кваліфікація дій за вказаним правопорушенням.

Доводи касаційної скарги захисника щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону при проведенні підготовчого судового засідання без виклику та участі потерпілого, є безпідставні, оскільки спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Так, підготовче судове засідання було призначено на 04 лютого 2016 року (а.к.п. 18 т. 2).

Втім, як вбачається з журналу судового засідання проведення підготовчого судового засідання через неявку потерпілого та захисника Сивака В.В. (а.к.п. 24 т. 2) було відкладено на 09 лютого 2016 року і проведено з участю вказаних осіб, у тому числі і потерпілого (а.к.п. 30-31 т. 2).

Необґрунтовані й твердження касаційної скарги захисника через те, що ОСОБА_3 не був призначений захисник, незважаючи на подане клопотання останнім.

За матеріалами кримінального провадження встановлено, що під час розгляду провадження в суді першої інстанції ОСОБА_3 будь-яких клопотань про призначення йому захисника не заявлялось. З огляду на положення ст. 52 КПК України участь захисника у даному провадженні не є обов'язковою.

При цьому, ОСОБА_3 було заявлено клопотання про призначення йому захисника вже після постановлення вироку щодо нього і перед початком апеляційного розгляду. Дане клопотання було задоволено апеляційним судом (а.к.п. 288, 307 т. 2).

Не знайшли свого підтвердження й доводи касаційної скарги захисника про порушення вимог процесуального закону, що були б безумовною підставою до скасування судових рішень через начебто відсутність у матеріалах провадження технічного носія із записом судового засідання від 25 квітня 2016 року (проголошення вироку). Вказаний технічний носій є в матеріалах провадження із записом на ньому судових засідань, в тому числі й від 25 квітня 2016 року і є можливим до прослуховування.

З огляду на те, що істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не встановлено, закон України про кримінальну відповідальність застосовано правильно, підстав для задоволення касаційної скарги суд не вбачає.

Керуючись статтями 376, 434, 436, 438 КПК України, суд

Вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 25 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 05 липня 2016 року у кримінальному провадженні щодо засудженого ОСОБА_3 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Семейка В.В. - без задоволення.