розглянувши в судовому засіданні у межах кримінального провадження № 12013060020001210 касаційну скаргу захисника на вироки Корольовського районного суду м. Житомира від 21 листопада 2014 року та Апеляційного суду Житомирської області від 12 лютого 2015 року щодо ОСОБА_3,

Вироком місцевого суду ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, неодноразово судимого, востаннє - вироком від 27 жовтня 2009 року за ч. 2 ст. 186 КК із застосуванням положень статей 71, 72 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки двадцять п'ять днів, звільненого з місць відбування покарання 27 серпня 2013 року, засуджено ч. 3 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років.

Апеляційний суд скасував вирок місцевого суду в частині призначення покарання та ухвалив свій, яким призначив ОСОБА_3 покарання за ч. 3 ст. 187 КК у виді позбавлення волі на строк вісім років з конфіскацією майна, яке є його власністю. В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

ОСОБА_3 визнано винуватим і засуджено за те, що він 12 грудня 2013 року близько 12.00 год. за попередньою змовою з особою, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження у зв'язку з розшуком, вчинив розбій, поєднаний з проникненням у житло - АДРЕСА_2, з погрозою застосування насильства, яке було небезпечним для життя та здоров'я ОСОБА_4 та ОСОБА_5, й відкрито заволодів майном ОСОБА_4 на загальну суму 2011 грн.

У касаційній скарзі захисник просить скасувати вироки місцевого та апеляційного судів та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції, оскільки, на його думку, під час розгляду цього провадження було допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, права засудженого на захист, а вироки судів не відповідають вимогам закону.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та засудженого на підтримання касаційної скарги, думку прокурора, котрий просив задовольнити її частково, скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд кримінального провадження у цьому суді, обговоривши доводи, викладені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Згідно з ч. 2 ст. 420 КПК вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків. Крім того, у вироку вказаного суду зазначаються зміст вироку суду першої інстанції, короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви ухваленого рішення та рішення по суті вимог апеляційної скарги.

Апеляційний суд не дотримався цих вимог кримінального процесуального закону під час перегляду вироку місцевого суду щодо ОСОБА_3

Так, цей суд не навів у своїй ухвалі переконливих аргументів для спростування усіх доводів захисника та засудженого, викладених в їх апеляційних скаргах, про недоведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК, та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону під час дослідження й оцінки доказів.

Зокрема, в апеляційних скаргах зазначалось, що винуватість ОСОБА_3 місцевий суд обгрунтував також протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25 та 26 січня 2014 року, згідно зі змістом яких потерпіла ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_5 нібито впізнали ОСОБА_3 Між тим, скаржники стверджували, що впізнано було іншу особу, яка вчинила розбій в квартирі АДРЕСА_2, якою є ОСОБА_6 Фотознімки ОСОБА_3 під час досудового слідства ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не пред'являлись.

Апеляційний суд цих доводів узагалі не проаналізував, не дав на них вичерпної відповіді. Більш того, також послався у своєму вироку на вищевказані протоколи слідчих дій, як на докази винуватості засудженого. Між тим, враховуючи невизнання засудженим винуватості у злочині, висунення ним доводів про перебування у час вчинення розбою в іншому місці, визнання місцевим судом недопустимими доказами протоколів особистого впізнання ОСОБА_3 потерпілою і свідком під час досудового слідства, апеляційний суд мав дослідити протоколи впізнання особи за фотознімками від 25 та 26 січня 2014 року, виходячи з завдань кримінального провадження та його загальних засад, передбачених статтями 2, 7 КПК, зокрема з засади презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини (ст. 17 КПК).

Касаційний суд не може перевірити доводи сторони захисту, викладенні в касаційній скарзі, які не були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.

Отже, апеляційний суд ухвалив свій вирок з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону (ст. 420 КПК), а тому він на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу підлягає скасуванню, а кримінальне провадження - призначенню на новий розгляд у цьому суді, під час якого суду належить урахувати вказівки касаційного суду, ретельно перевірити доводи, викладені в апеляційних скаргах, зокрема шляхом безпосереднього дослідження певних доказів, й ухвалити рішення, яке б відповідало вимогам закону.

З урахуванням наведеного касаційна скарга підлягає лише частковому задоволенню, адже підстав для скасування вироку місцевого суду не встановлено.

Керуючись статтями 433, 436 КПК, колегія суддів

Касаційну скаргу захисника задовольнити частково.

Вирок Апеляційного суду Житомирської області від 12 лютого 2015 року щодо ОСОБА_3 скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження в цьому суді.