ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ
З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Марчук Н.О.,
суддів: Орлянської В.І., Широян Т.А.,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 на вирок Ладижинського міського суду Вінницької області від 18 лютого 2015 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Вінницької області від 08 червня 2015 року щодо
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
Уродженця с. Введенка Чугуївського району
Харківської області, жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
в с т а н о в и л а:
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1, не погоджуючись із судовими рішеннями, ухваленими щодо ОСОБА_2, зазначає про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду, та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги захисник мотивує тим, що суд не у повній мірі врахував, характер вчиненого кримінального правопорушення та дані про особу засудженого.
Вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 18 лютого 2015 року ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Вінницької області від 08 червня 2015 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 в листопаді 2014 року у підвалі будинку АДРЕСА_1 знайшов 0,41168 опію ацетильованого та 0,08632 г метадону, які привласнив та зберігав без мети збуту.
Після цього 20 листопада 2014 року ОСОБА_2 перевіз дані наркотичні засоби до Ладижинської ВК № 39, що в с. Губник Вінницької області, де був затриманий працівниками цієї установи, й наркотичні засоби у нього були вилучені.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши дотримання захисником порядку, строків касаційного оскарження та відповідність касаційної скарги вимогам закону, вивчивши надані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 309 КК України в касаційному порядку не оспорюються.
Доводи захисника про порушення щодо ОСОБА_2 загальних засад призначення покарання на думку колегії суддів, є безпідставними.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як убачається із долучених до касаційної скарги копій судових рішень, суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_2 урахував обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також обтяжуючу покарання обставину - рецидив злочинів. Крім того, суд взяв до уваги дані про особу засудженого, який за місцем проживання матеріалів компрометуючого характеру не має, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Таким чином, призначаючи засудженому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України, суд вимог статей 65 - 67 КК не порушив, оскільки вказане покарання відповідає конкретним обставинам справи, характеру й тяжкості вчиненого, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Апеляційний суд, переглянувши справу в апеляційному порядку, обґрунтовано залишив вирок місцевого суду без змін, зазначивши в ухвалі підстави прийняття такого рішення. ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України підстав для задоволення касаційної скарги немає та вважає, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника слід відмовити.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Відмовити захиснику ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за її касаційною скаргою на вирок Ладижинського міського суду Вінницької області від 18 лютого 2015 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Вінницької області від 08 червня 2015 року щодо ОСОБА_2.
ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
С у д д і:
Н.О. Марчук
В.І. Орлянська
Т.А. Широян