головуючого Крещенка А.М., суддів: за участю секретаря прокурора захисника засудженого Пузиревського Є.Б., Животова Г.О., Асанової Є.С., Деруна А.І., ОСОБА_6, ОСОБА_7, розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 27 жовтня 2015 року кримінальне провадження № 12012110030000747 щодо ОСОБА_7,

Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 26 серпня 2014 року ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого 27.08.1999 року за ч. 3 ст. 101 КК України на 8 років позбавлення волі, - засуджено: - за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі; - за ч. 1 ст. 115 КК України на 10 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 остаточно призначено 10 років позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року вирок місцевого суду змінено. Пом'якшено призначене ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до 6 місяців арешту. Постановлено вважати ОСОБА_7 засудженим на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та ч.1 ст. 115 КК України на 10 років позбавлення волі.

В решті вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_7 та закриття кримінального провадження за відсутністю достатніх доказів для доведення його винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК.

Вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що 25 березня 2011 року, близько 25 хвилини на першу годину ночі, він, перебуваючи в приміщенні магазину "Сільпо" в будинку № 61/2 по вул. Закревського в м. Києві, таємно викрав чуже майно загальною вартістю 181 гривня 42 копійки, однак не довів свої злочинні наміри до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки на виході був затриманий працівниками охорони магазину.

Крім того, ОСОБА_7 визнано винним у тому, що він 25 травня 2011 року, в період часу з 18 години 30 хвилин до 20 години 30 хвилин, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1 на ґрунті особистої неприязні, з метою вбивства, умисно наніс потерпілій ОСОБА_8 численні удари руками та ногами по голові, тулубу, кінцівкам, а також по голові - невстановленим тупим предметом з обмеженою контактною поверхнею, у результаті чого настала смерть потерпілої від тупої закритої травми живота з пошкодженням м'яких тканин, крововиливом в брижу поперечно-ободової кишки, розривом печінки, що супроводжувалось внутрішньочеревною кровотечею.

Обгрунтовуючи прохання про скасування судових рішень, захисник посилається на неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, порушення права засудженого на захист та істотне порушення кримінального процесуального закону. Зазначає, що у справі відсутні докази, які підтверджують вину ОСОБА_7 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 115 КК України. Також вказує про застосування до засудженого недозволених методів проведення досудового слідства, в результаті чого він обмовив себе у вчиненні вбивства.

Заслухавши доповідача, пояснення захисника, який підтримав доводи касаційної скарги та просив судові рішення у частині засудження ОСОБА_7 за ч.1 ст.115 КК скасувати і провадження у цій частині закрити, пояснення засудженого, який підтримав касаційну скаргу, пояснення прокурора, який просив залишити касаційну скаргу захисника без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_7 без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження, та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.

Згідно ст. 434 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.

Фактичні обставини справи були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанцій і перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України, не підлягають.

Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Свій висновок щодо доведеності вини засудженого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК, суд належним чином вмотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які були оцінені відповідно до закону та в їх сукупності правильно визнані судом достатніми та взаємозв'язаними для ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_7 Вирок відповідає вимогам статей 370, 373- 374 КПК, є законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Такий висновок відповідає наведеним у вироку показанням: свідка ОСОБА_9, про те, що він бачив як після 16-17 години 25.05.2011 року ОСОБА_7 разом з іншим чоловіком вели потерпілу ОСОБА_8 додому, при цьому остання ледве трималася на ногах, оскільки була в стані алкогольного сп'яніння, видимих тілесних ушкоджень на ОСОБА_8 не було; свідка ОСОБА_10 про те, що з квартири ОСОБА_7 25.05.2011 року, приблизно між 18 і 20 годинами, він чув шум, стук об підлогу, голос ОСОБА_7 на завищених тонах, який вимагав від когось піднятися; а також матеріалам провадження: протоколу огляду місця події під час якого у зазначеній у вироку квартирі виявлено труп ОСОБА_8 з видимими пошкодженнями голови, обличчя, верхніх та нижніх кінцівок, грудної клітки; висновку судово-медичного експерта, відповідно до якого смерть ОСОБА_8 настала в період часу з 18 години 30 хвилин до 20 години 30 хвилинІНФОРМАЦІЯ_2 від зазначених у вироку тілесних ушкоджень; висновкам експертиз: судово-імунологічних, медико-криміналістичних та медико-генетичної ідентифікації, відповідно до яких на штанах, футболці, бейсболці /кепці/, вилучених у ОСОБА_7, а також фрагменті шпалер, вилучених в його квартирі, виявлено краплі та відходячи донизу потьоки і бризки крові, походження якої від потерпілої не виключається, а механізм їх утворення від зривання капель крові співпадає.

Суд належним чином дослідив ці та інші докази по справі, детально виклав їх зміст у вироку і дав їм правильну оцінку. Зазначені докази у справі узгоджуються між собою, не містять суперечностей і не викликають сумнівів щодо їх достовірності, а тому суд правильно обґрунтував ними обвинувачення засудженому та правильно, визнавши його винуватим, кваліфікував дії за ч.1 ст. 115 КК України, оскільки він, з метою вбивства, умисно наніс потерпілій ушкодження у життєво важливі органи, які несумісні з продовженням життя та від яких остання померла на місці вчинення злочину.

Засуджений ОСОБА_7 у судовому засіданні не заперечував, що разом зі своїм знайомим Ігорем привів до під'їзду будинку свою дружину, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння. Потім сам завів дружину до квартири. По дорозі додому, біля під'їзду та у під'їзді і в квартирі дружина неодноразово падала. Залишивши потерпілу у квартирі, вийшов на вулицю шукати осіб, які пиячили з дружиною. Після повернення додому, близько 21 години, знайшов дружину у калюжі крові на підлозі. Викликав швидку допомогу, а потім міліцію.

Суд обґрунтовано, з наведенням належних мотивів, правильно відхилив доводи засудженого про непричетність до вбивства потерпілої та щодо походження крові потерпілої на його одежі внаслідок допомоги останній.

Із показань засудженого, свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вбачається, що вони пояснювали про одні і ті ж обставини тільки вказували по різному час їх сприймання, що не є підставою визнавати їх свідчення суперечливими.

Показами свідка ОСОБА_9 спростовані доводи засудженого про те, що його дружина напередодні була кимось побита, оскільки тих видимих тілесних ушкоджень, з якими потерпіла була виявлена у квартирі, свідок не бачив. Крім того, відповідно до висновків судово-медичної експертизи, пошкодження потерпілої груп (а) і (б), в тому числі і від яких настала її смерть, могли бути заподіяні при положенні потерпілої лежачи на спині, що спростовує можливість отримання тілесних ушкоджень потерпілою внаслідок неодноразових падінь на що наголошує засуджений. Свідок ОСОБА_10 чув з квартири ОСОБА_7 шум, стук об підлогу, голос останнього на завищених тонах, який вимагав від когось піднятися, що спростовує твердження засудженого про відсутність його в квартирі під час умисного вбивства потерпілої.

Апеляційний суд за апеляційною скаргою засудженого переглянув вирок суду першої інстанції та з наведенням ґрунтовних мотивів визнав його доводи безпідставними. Свій висновок апеляційний суд переконливо мотивував в ухвалі, і вважати його необгрунтованим чи сумнівним підстав немає. ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Отже, підстав вважати ОСОБА_7 необґрунтовано засудженим за ч. 1 ст. 115 КК України, колегія суддів не вбачає.

Доводи захисника, що обвинувачення ґрунтується на визнавальних показах засудженого, які останній давав під тиском оперативних працівників міліції під час досудового розслідування, не ґрунтуються на матеріалах провадження, оскільки суд першої інстанції в основу обвинувального вироку не поклав жодного доказу із якого б вбачалося, що засуджений визнавав вину у вчиненні інкримінованого йому умисного вбивства, за обставин, викладених у вироку. кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 розглянуте за участі захисника і порушень права на його захист колегією суддів не установлено.

Також безпідставними є доводи захисника про те, що справа розглянута незаконним складом суду апеляційної інстанції, оскільки захисник не навів у скарзі законних підстав, які б унеможливлювали участь суддів, зазначених в ухвалі апеляційного суду, які переглядали вирок щодо ОСОБА_7

Призначене судом ОСОБА_7 покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України та є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи, що істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування кримінального закону, які б тягли за собою безумовне скасування чи зміну судових рішень, у справі не встановлено, колегія суддів, керуючись статтями 434, 436, 438 КПК України,