розглянувши касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 09 червня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 10 серпня 2015 року,

Вироком, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Сокирниці Вінницького району Вінницької області, громадянку України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

Зазначеним вироком ОСОБА_1 визнано винуватою у тому, що вона 29 березня 2014 року приблизно о 14.30 год., залишившись сама в кабінеті центральної бухгалтерії № 2 департаменту освіти Вінницької міської ради за адресою: вул. П. Осипенко, 4, м. Вінниця, повторно, з корисливих мотивів, таємно викрала блок безперебійного живлення "Powercon BNT-600", заподіявши матеріальну шкоду потерпілому в особі центральної бухгалтерії № 2 департаменту освіти Вінницької міської ради в розмірі 1 064 грн.

У касаційній скарзі засуджена просить змінити оскаржувані судові рішення, застосувати положення ст. 75 КК та звільнити її від відбування покарання з випробуванням. Зазначає, що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та її особі через суворість. ОСОБА_1 обґрунтовує свої доводи тим, що суди при призначенні покарання не врахували всіх пом'якшуючих обставин.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.

Висновки суду стосовно доведеності її винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК, ОСОБА_1 у касаційній скарзі не оскаржує.

Доводи засудженої про неврахування судами всіх обставин, які пом'якшують покарання, що призвело до призначення їй явно несправедливого покарання через його суворість, є безпідставними.

Відповідно до ст. 65 КК суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Згідно з ч. 1 ст. 75 КК у разі якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Місцевий суд, призначаючи ОСОБА_1 покарання, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину (згідно зі ст. 12 КК є злочином середньої тяжкості), дані про її особу (має на утриманні малолітню дитину, раніше притягалася до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних корисливих злочинів), обставини, що пом'якшують покарання (щире каяття, добровільне відшкодування завданої шкоди, активне сприяння розкриттю злочину), наявність двох обтяжуючих покарання обставин (вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння й рецидив злочинів) та дійшов вірного висновку про неможливість виправлення засудженої без її ізоляції від суспільства.

Призначене ОСОБА_1 покарання є необхідним та достатнім для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів. Підстав для застосування положень ст. 75 КК немає.

Доводи захисника засудженої, аналогічні за своїм змістом доводам касаційної скарги ОСОБА_1, належно перевірив суд апеляційної інстанції та обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги, навівши в ухвалі відповідно до ст. 419 КПК мотиви, з яких виходив при постановленні свого рішення.

Вирок суду першої інстанції й ухвала апеляційного суду повною мірою відповідають положенням ст. 370 КПК, є законними, обґрунтованими та мотивованими.

Таким чином, із наведених у скарзі мотивів та наданих до неї копій судових рішень підстав для задоволення касаційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, колегія суддів

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 09 червня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 10 серпня 2015 року.