Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів Франтовської Т.І., Літвінова Є.В.,

за участю прокурора Гошовської Ю.М.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянула в судовому засіданні 22 жовтня 2015 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 17 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 22 грудня 2014 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Вироком Сихівського районного суду м. Львова від 17 липня 2013 року засуджено:

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

- за п.п 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- за ч. 2 ст. 194 КК України на 5 років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 263 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше не судимого,

- за ч. 2 ст. 194 КК України на 5 років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 263 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_5 визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 22 грудня 2014 року вирок районного суду щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнано винними та засуджено за те, що 19 березня 2011 року у період часу між 21.30 та 22.00 годиною, поблизу спортивної бази "Тисовець" у с. Тисовець Сколівського району Львівської області, за попередньою змовою, з корисливих мотивів, з метою заволодіння майном та грошовими коштами ОСОБА_6, який займався обміном національної та іноземної валюти, під надуманим приводом, а саме проведення обміну іноземної валюти з вигаданою особою, вчинили умисне вбивство ОСОБА_6 за наступних обставин.

19.03.2011р. ОСОБА_4 близько 20.00 год. зустрів ОСОБА_6 у магазині "Сільпо", що по вул. Б.Хмельницького у м. Стрий, автомобілем останнього, марки "МERCEDES-BENZ E200 CDI", чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1, приїхали до ОСОБА_5 на вул. Нестора Літописця, у м. Стрий. В подальшому, ОСОБА_4 за вказівкою ОСОБА_5 та за згодою ОСОБА_6 сів за кермо автомобіля останнього, приїхали на перевал, що поблизу спортивної бази "Тисовець" у с. Тисовець Сколівського району Львівської області, де ніби-то мала відбутися операція з обміном валюти. ОСОБА_5 здійснив два постріли у ОСОБА_6 з пістолета австрійського виробництва "Штеєр мод. 1911" калібру 9 мм переробленим саморобним способом для стрільби патронами калібру 9 мм Парабеллум, після чого заволодів майном вбитого, а саме: золотим годинником із золотим браслетом марки "Польот" вартістю 20000 грн., золотим ланцюжком з медальйоном із зображенням "Матері Божої" вартістю 30000 грн., золотою печаткою з діамантом вартістю 25000 грн., золотою обручкою вартістю 2400 грн., мобільним телефоном марки "NOKIA 6700" вартістю 2000 грн., золотою печаткою вартістю 3000 грн., спецзасобом для відстрілу патронів, спорядженим гумовими кулями ПМР ХК019162 калібру 9 мм вартістю 2500 грн., сумкою чорного кольору, у якій знаходились гроші в сумі біля 3000 грн., посвідченням водія та талоном попередження на прізвище ОСОБА_6, свідоцтвом на право власності на транспортний засіб марки "МERCEDES-BENZ E200 CDI", чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1, дозволом № НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_3. та дублікатом дозволу № НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_3. на придбання однієї одиниці нарізної мисливської зброї, видані на прізвище ОСОБА_6, дозволом № НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_3. та дублікатом дозволу № НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_3. на придбання однієї одиниці гладкоствольної рушниці, видані на прізвище ОСОБА_6, дозволом на право носіння та зберігання спецзасобу для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями - ПМР ХК 019162 калібру 9 мм, дублікатом карти фізичної особи - платника податків на прізвище ОСОБА_6, паспортом громадянина України № НОМЕР_4 на прізвище ОСОБА_6, закордонним паспортом № НОМЕР_5 на прізвище ОСОБА_8, а всього майна на загальну суму 88 125 грн. З метою приховати злочин, ОСОБА_5 у присутності ОСОБА_4 затягнув тіло ОСОБА_6 в автомобіль марки "МERCEDES-BENZ E200 CDI", чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1, вартістю 174368, 61 грн., облив салон автомобіля рідиною - нафтопродуктом, підпалив автомобіль, ввімкнув автоматичну коробку передач і зіштовхнув автомобіль у провалля, внаслідок чого автомобіль був знищений. Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пішли в напрямку протилежному спортивної бази "Тисовець" в напрямку автодороги до м. Стрий, де їх чекала за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 на своєму автомобілі свідок ОСОБА_9 На автомобілі ОСОБА_9 марки "Шкода", д.н.з НОМЕР_6, під керуванням останньої поїхали до будинку ОСОБА_5 у м. Стрий на вул. Нестора Літописця, при цьому ОСОБА_4 сидів на передньому сидінні пасажира, а ОСОБА_5 на задньому сидінні. Після прибуття на місце ОСОБА_5 передав ОСОБА_4 гроші у сумі 2000 грн., засуджені переодягнулися у заздалегідь приготовлений одяг. Після цього, ОСОБА_4 повернувся до свого місця проживання, а ОСОБА_5 залишився у будинку.

Крім того, ОСОБА_5 у 2003 році незаконно придбав при невстановлених обставинах перероблену саморобним способом для стрільби патронами калібру 9 мм "Парабелум" вогнепальну зброю - пістолет австрійського виробництва часів Першої Світової Війни марки "Штеєр мод. 1911" калібру 9 мм /STEYR Mod. 1911/, а також у 2004 році прибав боєприпаси - чотири патрони калібру 9 мм "Парабелум", які зберігав без передбаченого на це законом дозволу у будинку АДРЕСА_1 та незаконно носив без передбаченого на це законом дозволу. 19.03.2011 р. у період часу з 19.20 год. ОСОБА_5 забрав з будинку вищевказаний пістолет та три патрони калібру 9 мм "Парабелум" і передав такі ОСОБА_4, який незаконно носив їх без передбаченого на це законом дозволу.

Крім того, ОСОБА_4 у період часу з 2010 року по 2011 рік незаконно придбав при невстановлених обставинах три патрони до нарізної вогнепальної зброї калібру 9 мм пістолетів Макарова /ПМ/, Стєчкіна /АПС/ та ряду пістолет-кулеметів, які є заводського виготовлення та придатні до стрільби, а також тринадцять патронів до військової нарізної вогнепальної зброї калібру 9 мм до пістолетів Макарова /ПМ/, придатні до стрільби, які зберігав без передбаченого на це законом дозволу за місцем свого проживання у будинку АДРЕСА_2

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення щодо засудженого, а справу направити на нове розслідування. На обґрунтування своїх вимог вказує на те, що досудове слідство та судовий розгляд справи проведено неповно та однобічно, а висновок суду про наявність у діях засудженого складу злочинів, передбачених п.п 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України та ч. 2 ст. 194 КК України не підтверджується наведеними у вироку доказами. В доповненнях до касаційної скарги захисник зазначає, що матеріалами досудового розслідування та судового слідства по справі не зібрано доказів вини ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України та ч. 2 ст. 194 КК України, а тому просить вирок Сихівського районного суду міста Львова від 17 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 22 грудня 2014 року в цій частині щодо ОСОБА_4 скасувати, а справу в цій частині закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 6 КПК України 1960 року за відсутністю в діянні складу злочину.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_5 просить скасувати судові рішення щодо засудженого, а справу направити на нове розслідування. Зазначає, що винність ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів не доведена. Посилається при цьому на неповноту та однобічність слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого внаслідок суворості. Також вказує про відсутність умислу на вбивство та відсутність попередньої змови. Вказує також, що суд апеляційної інстанції постановив невмотивовану ухвалу, яка не відповідає вимогам ст. 377 КПК України в редакції 1960 року, та не врахував всіх обставин справи.

Заслухавши доповідача, думку захисника ОСОБА_2, який підтримав касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4 та звернув увагу суду на те, що ні досудовим слідством ні судом не було встановлено об'єктивної та суб'єктивної сторони у діях засудженого ОСОБА_4 складу злочинів, передбачених п.п 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України та ч. 2 ст. 194 КК України, думку захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4, яка підтримала свою касаційну скаргу, думку захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_5, який підтримав свою касаційну скаргу, думку прокурора Гошовської Ю.М., яка вважала, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню та просила ухвалу апеляційного суду щодо засуджених скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 398 КПК України в редакції 1960 року, підставами для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Відповідно до вимог ст. 377 КПК України в редакції 1960 року в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено суть апеляції, короткий виклад пояснень осіб, які брали участь у засіданні, аналіз доказів, досліджених під час судового слідства, проведеного апеляційним судом, та докладні мотиви прийнятого рішення. При залишенні апеляції без задоволення в ухвалі мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

Проте, як убачається з матеріалів справи, апеляційним судом при розгляді даної кримінальної справи щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та винесенні ухвали не було дотримано вимог вказаної норми кримінально-процесуального закону.

Так, не погодившись з вироком суду крім потерпілих апеляційні скарги подали, захисники засуджених та засуджений ОСОБА_5, в яких порушували питання про скасування вироку Сихівського районного суду м. Львова від 17 липня 2013 року з мотивів неповноти та однобічності досудового і судового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, а також зазначали, що обвинувачення, яке визнано судом доведеним щодо засуджених сформульовано не конкретно, воно є юридично не вмотивованим, містить лише вказівку про вчинення злочинів передбачених п.п 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України та ч. 2 ст. 194 КК України за попередньою змовою засуджених, без визначення ознак об'єктивної сторони складів вказаних злочинів з боку засудженого ОСОБА_4 та в чому полягала така змова саме на вбивство та пошкодження майна потерпілого зі сторони останнього. Крім того в апеляціях стверджувалося, що досудове слідство проведено з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, які вплинули на правильність прийнятого у справі рішення.

Апеляційний суд, не розглядаючи апеляційні скарги по суті та всупереч вимогам ст. 377 КПК України в редакції 1960 року, не навів в ухвалі підстав прийняття рішення, не дав вичерпної відповіді на доводи апеляцій захисників засуджених та засудженого ОСОБА_5, та виніс ухвалу з порушенням вимог процесуального закону.

Доводи апеляцій, зокрема, щодо порушень органом досудового слідства та судом першої інстанції вимог кримінально-процесуального закону, також залишились поза увагою суду. ухвала суду апеляційної інстанції фактично є копією вироку суду першої інстанції та за своїм змістом не відповідає вимогам процесуального закону, оскільки у ній не наведені доводи з яких були відхилені подані на вирок суду апеляції учасників процесу.

Отже, суд апеляційної інстанції, формально розглянувши справу щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5, не дав належної та обґрунтованої відповіді на доводи поданих апеляцій, чим порушив право засуджених та інших учасників процесу на об'єктивний та неупереджений розгляд справи в апеляційному порядку.

Виходячи з наведеного, ухвала апеляційного суду є такою, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, в зв'язку з чим підлягає скасуванню, а справа направленню - на новий апеляційний розгляд.

Під час нового розгляду справи апеляційному суду слід врахувати вищезазначене, ретельно дослідити доводи скарг захисників, дати їм та висновкам суду першої інстанції належну оцінку, при необхідності провести повне чи часткове судове слідство і з урахуванням усіх обставин прийняти обґрунтоване рішення та належним чином його мотивувати.

Що стосується запобіжного заходу щодо засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5, то колегія суддів вважає за необхідне залишити раніше обраний - тримання під вартою, оскільки засуджені обвинувачуються у вчиненні в тому числі і особливо тяжкого злочину та є ризики, що вони можуть перешкоджати кримінальному провадженню, а ОСОБА_5 переховуватись від суду.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України в редакції 1960 року та розділом ХІ Перехідних положень КПК України (4651-17) , колегія суддів

Касаційні скарги захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 22 грудня 2014 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

Запобіжний захід засудженим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити раніше обраний - тримання під вартою на 2 місяці, тобто до 22 грудня 2015 року.