Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кульбаби В.М.,

суддів Бех М.О., Романець Л.А.,

за участю прокурора Гошовської Ю.М.,

секретаря Асанової Є.С.

розглянула в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013170500013251, за касаційною скаргою засудженого на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 20 листопада 2014 року щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Берлін, Німеччина, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,

вироком Приморського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2014 року визнано винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді штрафу розміром 850 грн.

Стягнуто із засудженого на користь потерпілої ОСОБА_2 1406, 87 грн. та 2 000 грн. матеріальної й моральної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 20 листопада 2014 року вирок районного суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду, призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Посилається на те, що його не було повідомлено належним чином про апеляційний розгляд справи. Вважає, цим порушено його право на захист, окрім того, суд апеляційної інстанції дав неправильну оцінку його показанням. ухвала апеляційного суду не містить мотивованих відповідей на всі доводи апеляційної скарги, що не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 14 грудня 2013 року перебуваючи за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 під час конфлікту із співмешканкою ОСОБА_2, наніс їй удари в обличчя, грудну клітку, стиснув кісті рук, декілька разів ударив головою об стіну. Внаслідок дій засудженого, ОСОБА_2 отримала закриту черепно-мозкову травму, садна та синці передпліч, - легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який заперечив доводи касаційної скарги, та вважав, що скарга задоволенню, а ухвала апеляційного суду скасуванню не підлягають, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про винуватість засудженого у вчиненні злочину за викладених у вироку обставин ґрунтуються на сукупності доказів, зібраних та оцінених судом відповідно до вимог КПК України (4651-17) .

Доводи скарги про порушення судом права засудженого за захист є необґрунтованими.

Як убачається з матеріалів справи (а.с. 74) судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 за місцем проживання було направлено повідомлення про призначення кримінального провадження за його апеляційною скаргою до розгляду на 20 листопада 2014 року.

Аналогічне повідомлення направлялося потерпілій ОСОБА_2, котра є дружиною засудженого і проживає спільно із ним за названою адресою (а.с. 79).

Відповідно до змісту журналу судового засідання потерпіла була присутньою під час апеляційного розгляду справи, давала суду пояснення.

Про час судового розгляду кримінального провадження щодо засудженого ОСОБА_1 був належно повідомлений його захисник - адвокат Прилепський І.А. (а.с. 80).

З огляду на наведене, вважати, що ОСОБА_1 був неналежно повідомлений про час та місце апеляційного розгляду справи, чим могло бути порушено його право на захист, достатніх підстав немає.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 КПК України повідомлення учасників кримінального провадження з приводу вчинення процесуальних дій здійснюється у випадку, якщо участь цих осіб у таких діях не є обов'язковою.

Неприбуття особи без поважних причин за таким повідомленням не тягне за собою накладення грошового стягнення або застосування приводу (ст. 139 КПК України).

Перед судом апеляційної інстанції не ставилося питання про погіршення становища засудженого, тому в силу вимог ст. 405 КПК України неприбуття ОСОБА_1 до апеляційного суду не могло бути наслідком відкладення розгляду справи, оскільки його явка необов'язкова.

Наведені обставини та положення норм КПК України (4651-17) дали можливість суду апеляційної інстанції розглянути справу за відсутності ОСОБА_1

Розглядаючи доводи апеляційної скарги засудженого, суд апеляційної інстанції перевірив висновки районного суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 125 КК України, які відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.

Доводи апеляційної скарги про недоведеність винуватості засудженого, перебування в стані необхідної оборони були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції. При цьому судом враховано як показання допитаних осіб так і висновки судово-медичної експертизи, за якими характер, локалізація та механізм отриманих потерпілою тілесних ушкоджень спростовують доводи засудженого про стан необхідної оборони та свідчать, що тілесні ушкодження були заподіяні на ґрунті особистих неприязних стосунків у результаті суперечки.

ухвала Апеляційного суду Одеської області від 20 листопада 2014 року є належно мотивованою та відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає касаційну скаргу засудженого такою, що задоволенню не підлягає.

Доводи касаційної скарги і матеріали кримінального провадження не містять вказівок на інші порушення вимог закону, які були би підставами для зміни або скасування судових рішень.

Керуючись ст.ст. 433- 436 КПК України, колегія суддів,

Касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 20 листопада 2014 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.