Головуючого-судді Міщенка С.М., суддів Матієк Т.В. та Широян Т.А., розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 23 червня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 10 вересня 2015 року,

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 23 червня 2015 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Дукора Пуховицького району Мінської області Республіки Білорусь, проживаючого по АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК не судимого, визнано винуватим за ч. 2 ст. 121 КК і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців.

Згідно з вироком ОСОБА_5 визнано винуватим і засуджено за те, що 25 жовтня 2014 року приблизно о 23 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1, він на ґрунті неприязних стосунків, які раптово виникли під час сварки зі своєю співмешканкою ОСОБА_6, руками і ногами умисно наніс їй численні удари по голові та інших частинах тіла, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілої.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10 вересня 2015 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 не погоджується з постановленими щодо засудженого ОСОБА_5 судовими рішеннями через невідповідність призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить їх змінити та призначити покарання в мінімальних межах санкції статті. Вважає, що судами не враховано усіх обставин, що пом'якшують покарання, які, на його думку, є підставою для призначення більш м'якого покарання. Зокрема, захисник зазначає, що в результаті обстеження у засудженого ОСОБА_5 було виявлено початкову стадію захворювання на СНІД.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши долучені до неї копій судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, у касаційній скарзі не оскаржуються.

Доводи захисника ОСОБА_4 про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого через суворість є безпідставними.

Як вбачається із долучених до касаційної скарги копії судових рішень, призначаючи ОСОБА_5 покарання, суд повною мірою врахував як тяжкість вчиненого злочину та дані про особу засудженого, так і обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття. Разом з тим судом враховано, що ОСОБА_5 задовільно характеризується за місцем свого проживання, в силу ст. 89 КК не судимий, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом "розлади психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю", відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи страждає на алкоголізм та потребує лікування від алкоголізму, протипоказань для застосування якого немає. кримінальне правопорушення вчинено за наявності обтяжуючої покарання обставини, а саме у стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що кримінальний закон до ОСОБА_5 щодо призначення йому покарання судом першої інстанції застосовано правильно, оскільки призначене йому покарання, відповідно до вимог ст. 65 КК, є необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів. Тому підстав для пом'якшення призначеного засудженому покарання за доводами касаційної скарги захисника ОСОБА_4 у колегії суддів немає.

Безпідставними є також доводи захисника про необхідність пом'якшення ОСОБА_5 покарання через те, що в результаті обстеження у останнього виявили антитіла до ВІЛ, оскільки, як вбачається з довідки з Київського слідчого ізолятора, яку долучив захисник ОСОБА_4 до своєї касаційної скарги, на момент огляду скарг на стан здоров'я засуджений не виказував, гострої терапевтичної патології не виявлено; при тілесному огляді видимих тілесних ушкоджень не виявлено; загальний стан здоров'я задовільний.

Доводи про невідповідність призначеного засудженому покарання внаслідок суворості, аналогічні наведеним у касаційній скарзі, були перевірені судом апеляційної інстанції, який, розглядаючи апеляційні скарги засудженого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_4 на вирок місцевого суду, проаналізував їх, дав на них вичерпну відповідь, та відповідно до вимог ч. 2 ст. 419 КПК, залишаючи апеляційні скарги без задоволення, зазначив в ухвалі достатні підстави, через які визнав її необґрунтованою. Колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

Враховуючи, що з касаційної скарги захисника та доданих до неї копій судових рішень не вбачається підстав для її задоволення, тому відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, колегія суддів

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 23 червня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 10 вересня 2015 року щодо ОСОБА_5

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Адвокату ОСОБА_4

Відповідно до вимог ч. 5, ч. 6 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України надсилаємо копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про відмову у відкритті касаційного провадження.

Додаток: на __ арк.

Адвокату ОСОБА_4