розглянувши касаційну скаргу прокурора на ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 червня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2015 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42014040160000014 щодо ОСОБА_1,

ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 червня 2015 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Первомайськ, Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, клопотання захисника задоволено.

Звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України у зв'язку із зміною обстановки на підставі ст. 48 КК України, а кримінальне провадження закрито.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2015 року вказана ухвала залишена без зміни.

ОСОБА_1 органом досудового слідства обвинувачувався у тому, що він з 29 вересня 2012 року - 29 вересня 2013 року, працюючи на посаді директора ДП "Смоли", юридична адреса: пр. Аношкіна, 179, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, будучи службовою особою, внаслідок службової недбалості, тобто неналежно виконуючи свої службові обов'язки, через несумлінне ставлення до них, достовірно знаючи про закінчення терміну дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ДП "Смоли", та що їх експлуатація здійснюється без дозволу, в порушення ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та ст. ст. 12, 20, 68 Закону України "Про охорону навколишнього середовища", продовжував використовувати стаціонарні джерела викиду під час виробничого процесу підприємства, що призвело згідно акту від 13.-26.02.2014 року державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря по промисловому майдану № 1 ДП "Смоли", що завдало тяжких наслідків навколишньому природному середовищу на загальну суму 199 601, 51 грн.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати зазначені судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Наголошує на тому, що висновок суду про необхідність звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності є безпідставним, оскільки суперечить вимогам закону. Крім того, прокурор вважає, що вчинене ОСОБА_1 діяння не втратило суспільну небезпечність. Зазначає, що він до цього часу перебуває на посаді директора ДП "Смоли", а тому є загроза вчинення ним знову аналогічного правопорушення. Наголошує на тому, що суд не взяв до уваги, що в матеріалах кримінального провадження містяться відомості про те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті провадження з наступних підстав.

Відповідно до ст. 48 КК України, передумовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею вперше злочину невеликої або середньої тяжкості. Підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності, зокрема, є втрата особою суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки.

Застосувати ст. 48 КК України та визначити особу такою, що перестала бути суспільно небезпечною, можливо лише у разі коли вона сама зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.

Із змісту статті ст. 48 КК України вбачається, що зміна обстановки повинна мати місце після дня вчинення злочину і до часу або в період розслідування або розгляду в суді кримінального провадження, щодо особи, яка вчинила злочин.

Як убачається з судового рішення, районний суд звільняючи ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України, вказав у чому виявилась зміна обстановки, зазначив, що він отримав дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, добровільно відшкодував завдані збитки державі ще до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та пред'явлення підозри. Враховуючи ці обставини місцевий суд правильно вказав що ОСОБА_1 перестав бути суспільно небезпечним.

Міркування прокурора, щодо загрози вчинення ОСОБА_1 аналогічного правопорушення, оскільки він залишився на посаді директора ДП "Смоли", є лише припущенням і тому правильно не взято судом до уваги.

Посилання прокурора на те, що судом не взято до уваги що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України - то суд правильно зазначив, що на підставі ч. 5 ст. 17 КПК України поводження з особою, вина якої у вчинені кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Виходячи з наведеного, місцевий суд правильно на підставі ст. 48 КК України звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України у зв'язку із зміною обстановки, а кримінальне провадження закрив.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону. Всі доводи апеляції прокурора, належним чином перевірені, на них надані змістовні відповіді. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Враховуючи викладене касаційні вимоги прокурора безпідставні.

Інших доводів, які були б підставами для зміни чи скасування судових рішень, у касаційній скарзі прокурором не наведено.

Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 червня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2015 року у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1