Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кульбаби В.М.,

суддів Пойди М.Ф., Романець Л.А.,

за участю прокурора Парусова А.М.,

секретаря Краснощок О.В.

розглянула в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014180040000908, за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 22 квітня 2015 року щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Берездів Хмельницької області, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,

вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 27 січня 2015 року визнано винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 125 КК України та призначено покарання 510 грн. штрафу.

Стягнуто з ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 200 грн. на користь ОСОБА_2

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 22 квітня 2015 року вирок міськрайонного суду скасовано, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 закрито на підставі ч. 1 п. 2. ст. 284 КПК України за відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду, призначення нового розгляду справи в суді апеляційної інстанції внаслідок неправильного застосування судом Закону України про кримінальну відповідальність та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Стверджує, закриваючи провадження у справі суд апеляційної інстанції дав іншу оцінку доказам без їх безпосереднього дослідження. При цьому допитав потерпілу, свідків та обвинуваченого без клопотання учасників процесу. Безпідставно дійшов висновку, що ОСОБА_1 перебував у стані необхідної оборони, припиняючи протиправні дій потерпілої.

ОСОБА_1 обвинувачено у тому, що він 17 жовтня 2014 року на території пасовища в с. Тараканів Дубенського району Рівненської області під час суперечки із ОСОБА_2 вихопив із рук останньої дерев'яну палицю та умисно на ґрунті особистих неприязних стосунків наніс потерпілій удар палицею у стегно лівої ноги, чим спричинив легкі тілесні ушкодження.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав касаційну скаргу, та вважав, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справу належить призначити до нового розгляду в суді апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Зокрема, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України.

Аналогічну позицію викладено в пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року "Про судову практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку" (v0001700-06) , де зазначено, що виходячи з принципу безпосередності дослідження доказів, апеляційний суд не вправі дати їм іншу оцінку, ніж та, яку дав суд першої інстанції, якщо їх не було досліджено під час апеляційного розгляду справи.

Цих вимог апеляційним судом не дотримано.

Як убачається з ухвали, апеляційним судом проведено допит двох свідків - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, встановлено, що обставини злочину, які визнав суд першої інстанції доведеними, не відповідають фактичним обставинам справи.

Зокрема, в мотивувальній частині ухвали апеляційний суд послався на обставини які він встановив, зазначив мотиви визнання окремих доказів недопустимими, дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 перебував у стані необхідної оборони без дослідження інших доказів у справі, що є неприпустимим.

Як у матеріалах справи, так і в змісті журналу судового засідання відсутня ухвала суду про проведення судового слідства, не заявлялося клопотання про дослідження доказів і учасниками судового провадження.

Разом із тим, як убачається з ухвали, апеляційний суд, провівши судовий розгляд і допитавши свідків дав іншу оцінку доказам у справі без проведення судового слідства.

Так, встановлюючи винуватість засудженого, суд першої інстанції обґрунтовано послався у вироку на висновок судово-медичної експертизи (а.с. 40-41) згідно якого у ОСОБА_2 виявлено легкі тілесні ушкодження, локалізація та механізм яких відповідають обставинам, на які вказувала потерпіла.

Натомість, у матеріалах справи відсутні будь-які відомості про наявність тілесних ушкоджень у ОСОБА_1, котрий в апеляційній скарзі й судовому засіданні апеляційного суду стверджував, що саме потерпіла спровокувала конфлікт, нанесла йому тричі удари палицею по голові, спині й руці.

Ці обставини залишилися поза увагою суду апеляційної інстанції, що підтверджує доводи касаційної скарги прокурора про необґрунтоване закриття кримінального провадження судом апеляційної інстанції.

Наведене є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, підставою для скасування ухвали суду відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду суду необхідно розглянути справу відповідно до вимог закону, встановити фактичні обставини вчиненого злочину, дати юридичну оцінку доказам у справі в їх сукупності, ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 433- 438 КПК України колегія суддів,

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 22 квітня 2015 року щодо ОСОБА_1 скасувати.

Призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.