розглянувши касаційну скаргу заступника прокурора Запорізької області на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 5 травня 2015 року щодо ОСОБА_1,

Вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 березня 2015 року затверджено угоду від 13 лютого 2014 року про визнання винуватості між прокурором Мелітопольської міжрайонної прокуратури Лелеченко Р.Ю. та обвинуваченим ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем с. Фламенець, району Сенджерей, республіки Молдова, який зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 раніше не судимий, у кримінальному провадженні №12014080140005687, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 309 КК України та засуджено до покарання, узгодженого сторонами, у вигляді штрафу у розмірі 850 грн., стягнуто з ОСОБА_1 витрати на залучення експерта у розмірі 491, 92 грн.

Не погодившись з вироком суду заступник прокурора Запорізької області Гуртовенко О.В. подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 5 травня 2015 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Запорізької області Гуртовенко О.В. на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 березня 2015 року щодо ОСОБА_1.

У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування вищезазначеної ухвали апеляційного суду у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що апеляційний суд безпідставно відмовив прокурору у відкритті провадження за його апеляційною скаргою на вирок міськрайонного суду, яким було незаконно затверджено угоду від 13 лютого 2014 року про визнання винуватості між прокурором Мелітопольської міжрайонної прокуратури Лелеченко Р.Ю. та обвинуваченим ОСОБА_1. Вказує, що зазначену угоду укладено за відсутності захисника засудженого, що призвело до порушення прав обвинуваченого на захист.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши дотримання скаржником порядку, строків касаційного оскарження та відповідність касаційної скарги вимогам закону, доводи касаційної скарги та надані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог ч. 6 ст. 399 КПК України ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Частиною 4 статті 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Як вбачається з долученої до касаційної скарги копії ухвали апеляційного суду, прокурору було відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України, так як вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 був оскаржений прокурором з підстав, з яких він не може бути ним оскарженим згідно з положеннями п. 2 ч. 4 ст. 394 КПК України, та по суті в суді апеляційної інстанції не переглядався.

Апеляційний суд мотивовано відмовив прокурору у відкритті провадження за його апеляційною скаргою, так як згідно вироку Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 березня 2015 року судом першої інстанції призначено покарання ОСОБА_1, яке було узгоджене між прокурором та обвинуваченим в угоді про визнання винуватості від 13 лютого 2015 року, таким чином у відповідності до вимог п. 2 ч. 4 ст. 394 КПК України у прокурора відсутні підстави для оскарження вищезазначеного вироку суду першої інстанції. Ухвала Апеляційного суду Запорізької області від 5 травня 2015 року відповідає вимогам ст. 419 КПК України, є законною та вмотивованою.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляцією прокурора, діяв відповідно до вимог п. 2 ч. 4 ст. 394 КПК України, а тому не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги прокурора та вважає, що у відкритті провадження за його касаційною скаргою слід відмовити на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів -

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Запорізької області на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 5 травня 2015 року щодо ОСОБА_1, засудженого вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 березня 2015 року за ч. 1 ст. 309 КК України.