розглянувши касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області Гладкіх О. В. на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2015 року стосовно ОСОБА_1,

Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2015 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Чаплинка Царичанського району Дніпропетровської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, засуджено за ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК до покарання за цим вироком приєднано повністю невідбуте покарання, призначене вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 04 грудня 2014 року, у виді штрафу в розмірі 3 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 3 ст. 72 КК постановлено зазначені покарання виконувати самостійно.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 19 квітня 2014 року о 02.00 год., перебуваючи біля будинку № 46 на проспекті імені Газети "Правда" у м. Дніпропетровську, умисно, повторно, з корисливих мотивів підійшов до потерпілої ОСОБА_2 та шляхом ривка вирвав з її рук жіночу сумочку, в якій знаходився мобільний телефон "Samsung S5230" вартістю 279,60 грн. Продовжуючи свої дії, ОСОБА_1 зірвав із шиї ОСОБА_2 золотий ланцюжок "бісмарк" вартістю 1 947 грн із золотим кулоном "хрест" вартістю 660 грн. Після цього засуджений, погрожуючи потерпілій застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, змусив зняти з пальців рук і віддати йому дві золотих каблучки та перстень вартістю 4 928 грн. Таким чином, заволодів майном потерпілої на суму 7 814,60 грн.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду у зв'язку з істотним порушенням судом вимог кримінального процесуального закону. Стверджує, що ця ухвала не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК, оскільки апеляційний суд не навів переконливих мотивів на спростування всіх доводів апелянтів, зокрема, не перевірено належним чином доводи ОСОБА_1 про надання ним свідчень внаслідок застосування до нього насильства працівниками міліції.

Перевіривши касаційну скаргу та долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора слід відмовити з таких підстав.

Висновки суду стосовно доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК, прокурор у касаційній скарзі не оскаржує. Також він не ставить питання про неправильне застосування кримінального закону і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.

Доводи прокурора про істотні порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону є безпідставними.

Як вбачається зі змісту ухвали суду, в апеляційній скарзі захисник, крім іншого, стверджував, що ОСОБА_1 визнав свою винуватість у вчиненні грабежу потерпілої ОСОБА_2 лише через застосування до нього на стадії досудового розслідування насильства працівниками міліції.

Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК апеляційний суд переглянув вирок місцевого суду в межах апеляційних скарг сторони захисту, належно перевірив усі доводи, у тому числі щодо неправомірних дій працівників міліції та обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги, навівши в ухвалі мотиви, з яких виходив при постановленні рішення.

Посилання прокурора на те, що судом апеляційної інстанції не проведено жодної іншої перевірки доводів засудженого в частині застосування до нього насильства працівниками міліції є неконкретними та носять загальний характер, оскільки у них не зазначено, яким ще чином апеляційний суд мав перевірити ці доводи, враховуючи ту обставину, що прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, висловив думку, що такі доводи є безпідставними, а сторона захисту не надала судам першої та апеляційної інстанцій будь-яких доказів на підтвердження цього доводу.

Отже, ухвала апеляційного суду є законною, обґрунтованою та мотивованою.

Із касаційної скарги та наданих до неї судових рішень вбачається, що підстав для її задоволення немає, а тому у відкритті провадження за цією касаційною скаргою прокурора слід відмовити.

Враховуючи наведене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, колегія суддів

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області Гладкіх Олега Васильовича на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2015 року стосовно ОСОБА_1.