головуючого Пузиревського Є. Б., суддів: Крещенка А. М., Шибко Л. В., при секретарі Асановій Є. С., за участю прокурора Гошовської Ю. М., виправданої ОСОБА_6, розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження № 32013110010000001 за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу судді Апеляційного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року,

Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 07 листопада 2014 року ОСОБА_6 виправдано за ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку з недоведеністю вчинення кримінальних правопорушень.

Ухвалою судді Апеляційного суду м. Києва від 08 грудня 2014 року апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження у суді першої інстанції, на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 07 листопада 2014 року щодо ОСОБА_6 залишено без руху та надано десятиденний термін для усунення недоліків.

Ухвалою судді Апеляційного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження у суді першої інстанції, на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 07 листопада 2014 року щодо ОСОБА_6 повернуто прокурору у зв'язку з тим, що той не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху.

У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді провадження судами першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на істотне порушення кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Зазначає, що суддя апеляційного суду порушив вимоги ч. 2 ст. 399 КПК України і безпідставно вказав, що його вимога про погіршення становища обвинуваченої подана після закінчення строків на апеляційне оскарження.

В запереченнях на касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судами першої та апеляційної інстанцій, захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу судді апеляційного суду - без зміни.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, думку ОСОБА_6, яка заперечувала проти її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ч. 4 ст. 403 КПК України внесення до апеляційної скарги змін, які тягнуть за собою погіршення становища обвинуваченого, за межами строків на апеляційне оскарження не допускається.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 07 листопада 2014 року ОСОБА_6 виправдано за ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України у зв'язку з недоведеністю вчинення кримінальних правопорушень

Не погодившись з вироком місцевого суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту судового слідства, порушував питання про скасування вироку суду від 07 листопада 2014 року щодо ОСОБА_6 та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

Ухвалою судді Апеляційного суду м. Києва від 08 грудня 2014 року апеляційну скаргу прокурора залишено без руху тому, що прокурором не наведено жодної з підстав для призначення у кримінальному провадженні нового розгляду у суді першої інстанції, з огляду на встановлений вичерпний перелік таких підстав, передбачений у ч. 1 ст. 415 КПК України, не зазначено порушень, допущених місцевим судом, які відповідно до ст. 412 цього Кодексу є істотними та тягнуть за собою скасування судового рішення, прохання, викладене в апеляційній скарзі, не відповідає вимогам ст. 407 КПК України.

У межах наданого строку на усунення недоліків прокурором подано повторно апеляційну скаргу, в якій викладена вимога до суду про скасування виправдувального вироку та постановлення нового вироку судом апеляційної інстанції, чим фактично погіршено становище ОСОБА_6 за межами строку на апеляційне оскарження вироку суду, у зв'язку з чим вказану апеляційну скаргу повернуто прокурору ухвалою судді Апеляційного суду м. Києві від 25 грудня 2014 року.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, повернувши апеляційну скаргу прокурору, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставою для зміни чи скасування ухвали апеляційного суду, не встановлено.

Керуючись статтями 433, 434, 436- 438 КПК України, колегія суддів

Ухвалу судді Апеляційного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року про повернення апеляційної скарги прокурору на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 07 листопада 2014 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судами першої та апеляційної інстанцій, - без задоволення.