Головуючого-судді Міщенка С.М., суддів Єлфімова О.В. та Солодкова А.А., розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30 грудня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 березня 2015 року щодо ОСОБА_4,

Вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30 грудня 2014 року засуджено

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого 20.01.2012 року вироком цього ж суду за ч. 3 ст. 185, 69, ч. 2 ст. 185, 70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185, 69 КК України до покарання у виді арешту строком на 5 місяців.

Згідно з вироком ОСОБА_4 визнано винуватим і засуджено за те, що він 13 жовтня 2014 року близько 2 години, маючи непогашену та незняту судимість, перебуваючи на території господарства ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 Івано-Франківської області, таємно, повторно проник в приміщення житлового будинку та викрав майно потерпілого, чим спричинив останньому збитків на загальну суму 1668 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 березня 2015 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись з постановленими щодо ОСОБА_4 судовими рішеннями через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості, просить їх скасувати та призначити новий розгляд провадження у суді першої інстанції. Крім того зазначає, що, залишаючи апеляційну скаргу прокурора без задоволення, апеляційний суд, в порушення вимог ст. 419 КПК України, в мотивувальній частині ухвали не дав вичерпної відповіді на наведені у скарзі доводи і не зазначив мотивованих підстав, через які визнав ці доводи необґрунтованими, а надані докази недопустимими, а лише перелічив докази, якими обґрунтовано вирок суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи касаційної скарги та долучених до неї копій судових рішень, судова колегія прийшла до висновку про необхідність відмовити у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Отже ці дані підлягають обов'язковому врахуванню. Крім того, під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України. Пом'якшуючими обставинами суд визнав повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування шкоди потерпілому. Обставин, які обтяжують покарання, немає. Судами було також враховано, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання та позитивно характеризується; думку потерпілого, який не має претензій матеріального характеру та не наполягав на призначенні засудженому суворого покарання. Тому, колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій зазначені вимоги закону дотримані в повному обсязі.

Доводи щодо м'якості призначеного покарання, аналогічні наведеним у касаційній скарзі, були перевірені судом апеляційної інстанції, який, розглядаючи апеляційну скаргу прокурора на вирок місцевого суду, проаналізував їх, дав на них вичерпну відповідь, та відповідно до вимог ч. 2 ст. 419 КПК України, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, зазначив в ухвалі достатні підстави, через які визнав її необґрунтованою. Колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування кримінального закону, які були б підставою для зміни чи скасування судових рішень щодо ОСОБА_4 колегією суддів не встановлено, а тому підстав для задоволення касаційної скарги прокурора немає.

Таким чином, оскільки з касаційної скарги прокурора та доданих до неї копій судових рішень не вбачається підстав для її задоволення, то згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30 грудня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 березня 2015 року щодо ОСОБА_4.

http://sc.gov.ua; код ЄДРПОУ 37317811

Прокуратура Івано-Франківської

просп. Л. Українки, 16 Б, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300

Відповідно до вимог ч. 5, ч. 6 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України надсилаємо копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про відмову у відкритті касаційного провадження.

Додаток: на __ арк.

Прокуратура Івано-Франківської області

просп. Л. Українки, 16 Б, м. Калуш,

Івано-Франківська область, 77300