розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19 вересня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 02 грудня 2014 року,

Зазначеним вироком, залишеним без зміни судом апеляційної інстанції,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Городка Маневицького району Волинської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, такого, що не має судимості відповідно до вимог ст. 89 КК,

засуджено за ч. 1 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 17 травня 2014 року о 01.30 год, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на подвір'ї господарства біля житлового будинку АДРЕСА_1 у результаті конфлікту з ОСОБА_2 що виник під час сварки на ґрунті особистих неприязних відносин, наніс останньому два ножові поранення у життєво-важливі органи, а саме: ділянку живота та грудної клітки зліва, чим умисно заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх заподіяння.

У касаційній скарзі засуджений зазначає про незаконність судових рішень через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості. Просить змінити судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій та пом'якшити призначене покарання.

Обґрунтовуючи свої вимоги засуджений вказує на те, що судами при призначенні покарання належним чином не враховано всі дані про його особу та обставини, що пом'якшують покарання.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши наведені у скарзі доводи та вивчивши долучені копії судових рішень, колегія суддів вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження з мотивів, наведених у касаційній скарзі, немає з огляду на таке.

Висновки суду щодо доведеності його винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК, засуджений не оскаржує.

Доводи засудженого про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого через суворість є безпідставними.

Відповідно до вимог ст. 65 КК суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Як вбачається з наданих копій судових рішень, при призначенні ОСОБА_1 покарання суд першої інстанції з дотриманням вимог зазначеного Кодексу врахував ступінь тяжкості скоєного засудженим злочину, який відповідно до ст. 12 КК є тяжким, дані про його особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, обставини скоєння злочину, та призначив покарання у виді реального позбавлення волі.

З урахуванням обставин справи та даних про особу винного суд призначив ОСОБА_1 розмір покарання, наближений до мінімального, в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК.

Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання відповідає загальним засадам його призначення, є необхіднім та достатнім для виправлення засудженого, попередження вчинення ним нових злочинів, і не вбачає підстав для його пом'якшення.

Доводи засудженого, аналогічні за своїм змістом доводам, викладеним у касаційній скарзі, належним чином перевірив суд апеляційної інстанції й обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги, навівши в ухвалі відповідно до вимог ст. 419 КПК мотиви, з яких виходив при постановленні рішення.

Таким чином, з огляду на наведені у скарзі мотиви та надані до неї копії судових рішень підстав для її задоволення колегія суддів не вбачає.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, колегія суддів

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19 вересня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 02 грудня 2014 року.